Давня щедра піч твоя
Піч, як і скриня - один з предметів побуту українського народу. Традиційна піч… Ця «добра щедра піч твоя», що пахла травами, печеним хлібом, печеними і сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням, як писав Олександр Довженко буде знана тільки з художніх творів. Але людська пам’ять завжди повертатиме на с до вогню в печі родинної хати, біля якого ми народжувалися і виростали. Піч з’явилася дуже давно: це слово загальнослов’янське. Воно пов’язане зі словами печера і лещіть, понеченіе. Це ясно, й не треба бути етимологом, щоб ствердити, що походить воно від одного родового смислу. Печера, склепіння якої освітлені вогнем, і піч стоять поруч. Вогонь, з допомогою якого готували їжу, зогрівались та захищались від звірів, віддавна був у пошані. Дім уважався обжитим лише тоді, коли розкладався в печі вогонь. А вогнище в хгпі - річ якнайбільш родинна - і звідси метафора: родинне вогнище. Отже, оце родинне вогнище відігравало велику роль у численних обрядах, народних віруваннях, звичаях.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
