Ще не вмерла Україна…
На початку 60-х років XIX століття при Київському університеті було створено так звану Стару Громаду, до якої входили студенти та колишні студенти університету. До Старої Громади входили відомі культурні діячі М. Драгоманов, М. Старицький, О. Кониський, Т. Рильський (батько поета Максима Рильського), М. Лисенко та автор майбутнього гімну П. Чубинський. Подібні культурно-просвітницькі організації виникали і в інших містах України. Вони досліджували історію та звичаї нашого народу, друкували літературні твори у часописах та газетах, займалися науковою діяльністю. П. Чубинський не тільки займався поетичною творчістю, але й створив ґрунтовну працю з етнографії України, де докладно описав звичаї та побут нашого народу, усну народну творчість та обряди. Той факт, що текст «Ще не вмерла Україна…» було створено у такі надзвичайно складні часи, свідчить про неабияку силу особистостей, які були членами Старої Громади. Згодом до вірша «Ще не вмерла Україна…» було додано музику М. Вербицького. Ця пісня стала гімном нашої держави, що сповнений віри у майбутнє, патріотизму та захоплення нашою героїчною минувшиною. Національний гімн викликає у тих, хто чує його, гордість за свою країну, захоплення своїм народом та віру тільки у краще.
| |
Матеріали схожої тематики:
|