У кожній порі року свої звуки і своя особлива і неповторна музика.

Я хочу присвятити свій твір самій прекрасній порі року - весні.

У березні починається календарна весна, але зима не пускає її, і починається боротьба за царювання: вдень і вночі свистять вітри, сніг летить в очі, але в другій половині місяця весна все ж перемагає: оголюється земля, ллє дощ, лопаються бруньки на деревах під звук капелі. Все оживає.

Квітень - місяць перших квітів - з'являються ніжні проліски. Вони, як легке покривало, одягають ліс й галявини, узлісся і пагорби, там же і медунка бурштиновими цяточками прикрашає прекрасну картину.

Повертаються наші пернаті друзі - шпаки і жайворонки. Ми чекаємо їх з нетерпінням, адже вони вісники справжньої весни.

Зараз квітень, але в цьому році зима так довго затримується, що ще ночами йде сніг, а вдень все тане, але до вечора знову підмерзне. Вже прилетіли шпаки, вчора я бачила їх зграю біля будинку. Наші помічники втомилися від виснажливого перельоту і відпочивають на старій березі. Може бути, зима ще не віддала весні права, але птахи співають весняну пісню.

Йдучи зі школи, я почула прекрасний звук - навіть зупинилася і прислухалася. Він доносився з далекої стародавньої ялинки, яка росте в нашому дворі вже близько 60 років. Я підійшла, сіла на лавочку, підняла голову, щоб краще роздивитися співака, і побачила дивну картину.

Близько 20 шпаків сиділи і співали одну і ту ж і одночасно абсолютно різну, але, без сумнівів, справжню весняну пісню. Всі вони співали дуже легко, всі разом, як давні друзі при зустрічі після довгої розлуки. Цей звук був так пронизливий, дзвінкий, але одночасно тихий і спокійний.

Я багато разів чула пісні шпаків, але це була якась вибрана і зовсім особлива пісня. Пернаті співаки настільки підкорили мене, що я досі не можу забути цю чудову і по-справжньому весняну пісню.

Сподіваюся, що весна почує поклик прекрасних шпаків і прийде, ні хвилини не зволікаючи.