Літо наповнене звуками і фарбами. Я думаю, що це найяскравіша пора року, коли життя скрізь б'є ключем. Ну, хіба що ще весна може зрівнятися з літом.

У літа є своя музика. Це, по-перше, шарудіння листя на деревах. Такого немає ні навесні, коли листя ще тільки розпускаються, ні восени, коли вони вже опадають. У весни та осені своя симфонія звуків, а у літа - своя. І вона прекрасна.

По-друге, спів і щебет птахів теж стають літньою музикою. Кричать чайки над морем, щебечуть ластівки, гасаючи туди-сюди за кормом для пташенят. В тиху ніч співають солодкоголосі солов'ї. Курликають голуби, пищать горобці, каркають ворони, скрекочуть сороки, стукає дятел на стовбурі дерева. Пташиний щебет і гамір, шум вітру і шарудіння листя зливаються в загальний хор літньої природи.

По-третє, в літню пору комахи грають нескінченні партії у своєму «Комаха» оркестрі. Дзижчать жуки, скрекочуть коники, сверблять мухи. Мені подобається, як тремтять крильця чарівних бабок де-небудь над річковою водою.

Літо таїть в собі безліч чудесних звуків. Музика літа - і в звуці грому під час весняної грози, коли він розколює небо над головою, ніби молотом. Вона і в шумі прибою, і в тихому плюскоті хвиль на сонячному пляжі. Вона в жаб'ячих концертах на ставку, якраз під час вечірньої зорі. Вона в дзвінких голосах хлопчаків, які рвуть стиглі яблука в літньому саду. Вона у веселому сміхові малюків, які бігають по двору, і яких не заганяє в будинок погана погода. Ну, і в тому, як барабанить по склі теплий літній дощ - це теж музика.