ОПИС КЛАСУ. Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори.
У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою з боків. Від світлих меблів вся класна кімната видається ще світлішою. Меблі в класі зроблені з дерева.
Стіни класної кімнати пофарбовані в блідо-зелений колір. На стінах висить кілька портретів українських поетів та письменників. Над класною дошкою знаходиться портрет Тараса Шевченка, прикрашений двома рушниками. А на стінах висять портрети Лесі Українки та Івана Франка, а також репродукція картини про козака Мамая.
У класі ще є гарні нові шафи, такого ж світлого відтінку, як і парти. На їхніх полицях розставлені книги в яскравих обкладинках та літературні журнали.
Ще в кабінеті багато живих квітів, великих та маленьких. Вони стоять на підвіконнях і на шафах. Квіти приносять до школи зі своїх домівок вчителі або дарують для кабінету учні.
Я недаремно написав, що кабінет української мови та літератури - сучасний. У ньому є плазмовий екран для перегляду навчальних матеріалів, фільмів та презентацій. Поруч з ним на спеціальній поличці розміщається медіаплееер, який підключається до екрану. Сюди можна вставляти диски і навіть «флешки». Ці нові технології в класі сусідять із звичайною чорною дошкою, на якій пишуть крейдою.
НАШ КЛАС. Наша класна кімната велика, світла, простора. У ній троє великих вікон. Праворуч від дверей стоять книжкові шафи. Їх п’ять, і кожна заповнена книгами, журналами, газетами. У класі у три ряди стоять дерев’яні столи з двома стільцями біля кожного. Біля вікна - учительський стіл. Він прикрашений білою з червоним орнаментом скатертиною. На одній стіні висить дошка, а зверху - портрет Тараса Шевченка, прикрашений вишиваним рушником. На іншій стіні знаходяться планшети з основними правилами української мови. А ще квіти. Їх багато, вони скрізь: на підвіконнях, шафах, учительському столі. Я завжди із хвилюванням і радістю переступаю поріг нашої класної кімнати.
НАШ ШКІЛЬНИЙ МУЗЕЙ. Сьогодні наш клас був на екскурсії у шкільному музеї «Українська світлиця». З першої ж хвилини на нас війнуло історією, побутом українців і тією любов’ю, з якою зібрано кожний експонат. Праворуч від вхідних дверей знаходиться справжнісінька піч, розмальована квітами та півниками. Поруч стоїть стіл, а над ним - два мисники. Якого посуду тут тільки нема! І полумиски, і глечики, і куманці, і форми для випікання пасок. Ліворуч від дверей стоїть скриня, а над нею висить одяг. Аж очі розбігаються від краси вишиваних сорочок, спідниць, керсеток, вінків з різнокольоровими стрічками, синіх, зелених, білих та червоних з великими квітами хусток. Навпроти скрині - речі домашнього вжитку. Ту т є і прядка, і веретено, і гребінь з гребінкою. Та найбільше мені сподобалася колекція рушників. Зібрані вони з різних куточків України. І про все це цікаво розповідали екскурсоводи - старшокласники. Мені радісно і приємно вчитися в школі, де є такий музей.
МОЯ КІМНАТА. У мене невеличка світла кімната з приємними світло-сірими шпалерами. На всю стіну - величезне вікно, через яке до кімнати зранку заглядає сонечко. Посеред приміщення - круглий стіл коричневого кольору, з вишуканою різьбою, прикрашений червоними гвоздиками у керамічній вазі. Біля стола - два стільці. Навпроти дверей стоїть книжкова шафа, в надрах якої зберігаються справжні скарби - книги. Ліворуч від шафи знаходиться ліжко, дерев’яне, невисоке, з різнокольоровими маленькими подушечками. Біля вікна стоять журнальний столик, крісло і торшер. Це мій улюблений куточок, тут я довгими зимовими вечорами читаю або малюю. Підлога застелена темно-червоним із вигадливими візерунками килимом. Моя кімната затишна, привітна, світла.
ТЕТЯНЧИНА КІМНАТА. Ми з Тетянкою давні подруги і частенько відвідуємо одна одну. Мені подобається бувати в неї вдома, бо там спокійно і затишно. Кімната моєї подруги приваблює, скромністю умеблювання і охайністю. Біля вікна стоїть письмовий стіл і два стільці. На столі - фотокартка в старовинній рамочці, вазочка з олівцями та фломастерами, улюблена книжка і декілька зошитів. Неподалік від дверей стоїть швацька машинка, бо Тетянка - справжня майстриня. Вона не тільки шиє, а й моделює одяг. Спочатку вона робила це для ляльок, а тепер і для себе. Навпроти машинки - диван-ліжко, засланий зеленаво-блакитним покривалом. На дивані в гарному вбранні завжди сидить її улюблена лялька Оленка, якою Тетянка вже давно не грається. У лівому кутку кімнати стоїть старовинна книжкова шафа, на поличках якої акуратно складені підручники, художні твори, альбоми з фотографіями. У правому кутку - шафа для одягу і білизни. На підлозі лежить темно-синій теплий килим. Саме тут Тетянка розкладає свої викройки, малюнки нових моделей одягу, журнали. Вікна цієї затишної кімнати прикрашають красиво оздоблені завіси. Мені здається, що все тут відповідає характеру господині, через те в кімнаті так затишно.
