Якби я був учителем. Твір-міркування
Якби я був учителем, то, заходячи в клас, я починав би урок з якого-небудь жарту. Це добре розслаблює й задає тон подальшим заняттям. Ще б я доручив кожному учневі провести урок відповідно до шкільної програми, нехай готуються й діють самостійно. Ще б я не сидів за окремим учительським столом, а проводив би урок за якою-небудь партою, так ніщо б не робило мене вище учнів, була відсутня б штучно зведена перешкода. На батьківських зборах я не "капав” би на мізки бідних, іноді принижених батьків. Нехай би про гарні сторони нащадків розповідали самі, а я б тільки слухав і відповідно робив би висновки, як "розкрити” учня. Я б ходив з учнями в походи, улаштовував вечірки, був не запанібрата. Эх, мрії, мрії! Якось мій класний керівник, Ірина Вікторівна, провела вільний урок. Вона поставила нам завдання: охарактеризувати свого однокласника. Я дружу з Альошкою, він дійсно надійний і відданий друг. Поки говорили інші однокласники, я дивився на Альошку й думав, що і як скажу. У такі моменти чомусь важко підбирати слова, що точно виражають почуття. Підійшла моя черга, і я, як на дусі, виклав всі, і звідки потрібні слова узялися! Я залишився задоволений і почав чекати, якої ж думки про мене мій друг. Альошка починав потупившись, а потім дивився мені в очі. І що ви думаєте він сказав? Спочатку все було просто чудово, а потім він перейшов на мої недоліки: я завжди спізнююся, часто щось обіцяю зробити, а виконую половину обіцяного, іноді неуважний. Я почервонів. От так друг! Всі однокласники дивилися на мене, а я згоряв від сорому. Я моторошно образився на Альошку. Не друг він мені, раз так знеславив! На перервах і після занять я не розмовляв з Альошкою. Уже вдома, увечері, я подумав, але ж правду він сказав, не збрехав ні в чому: я намагаюся не спізнюватися, тільки коли йдемо з ним на рибалку; обіцяю зробити що-небудь, щоб бути незамінним, і, найчастіше, бракує часу; часто замислююся й відповідаю на питання невлад. Мені стало соромно другий раз. З Альошкою я помирився в цей же вечір. А тепер постійно контролюю себе: слова, поводження. Допомогла мені правда Альошки. Так хто ж такий теперішній друг? Той, хто тобі постійно підтакує, лестить, або той, хто бачить твої недоліки й, не боячись образи, говорить про цьому?
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
