Відповідь на це питання залежить від особистого досвіду та виховання кожної людини, а також традицій тої країни, у якій Ви виховувались. З моєї точки зору, традицією, яку варто було б запозичити від іншої країни, є синівська шанобливість. Повага до батьків – це один із східно-азійських принципів, що становить собою підвалину східного суспільства. Згідно з китайською традицією, синівська шанобливість є основним обов'язком усіх дітей. Бути шанобливим сином означає виявляти повагу до своїх батьків протягом свого життя, а коли батьки постаріють, забезпечувати найкращий догляд за ними.

В Китаї часто розповідають історію, що може найкращим чином проілюструвати концепцію синівського благочестя. Під час династії Цзінь (4-5-й століття н.е.), був собі хлопчик на ім'я Ву Менг, що зразково дотримувався синівської шанобливості, хоча йому було всього вісім років. Сім'я була настільки бідною, що вони не могли навіть дозволити собі звичайну марлеву сітку від комарів. Тому щоночі влітку хмари комарів прилітали та кусали їх. Ву Менг дозволяв комарам сідати на свій голий живіт. Навіть, якщо комарів було дуже багато, Ву Менг не відганяв їх. Він боявся, що комарі, залишивши його самого, кусатимуть його батьків. Його серце було наповнене справжньою любов'ю до своїх батьків.

Повага до батьків є гарним звичаєм китайського народу. Люди з інших країн повинні також дізнатися про нього. Батьки дали нам життя і виховували нас, тому нашим обов'язком є поважати та піклуватися про них, коли вони вже не можуть подбати про себе самі. Західні країни мають повну систему соціального забезпечення, щоб підтримати людей після виходу на пенсію, але літні люди часто стикаються з самотністю, вони потребують когось, щоб поговорити з ними, особливо це стосується їх дітей та онуків. Ми повинні намагатися з усіх сил проводити більше часу з нашими батьками, говорити з ними, частіше організовувати сімейні зустрічі та спільні поїздки на природу.

Звичай синівської шанобливості може принести користь нашому суспільству. Це може зробити наші сім'ї та сім'ї міцнішими. Наші діти зможуть багато довідатися від нас із нашого ставлення до наших батьків та до наших дідусів та бабусь. Вони можуть усвідомити, наскільки важливою є сім'я для людини та розвинути сильне почуття відповідальності перед своєю сім'єю або друзями. Наприклад, коли виникне необхідність захистити наші сім'ї або навіть свій народ, ми не вагаючись захистимо їх, тому що ми знатимемо, наскільки важливою є наша сім'я та наша країна для нас.

Підводячи підсумки, хочу сказати, що найкращим звичаєм, з моєї точки зору, який я хотів би, щоб всі ми та люди з Західного суспільства перейняли зі Сходу, це звичай синівської шанобливості. Це не тільки гарантуватиме нашим батькам гарний догляд за ними, коли вони стають старими, але і допоможе нашим дітям розвивати власну гідність, почуття шанобливості та міцний дух.