Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху (головні ідеї, найвідоміші представники)
Просвітництвом в Європі називається ідейна течія освіченої частини населення Європи у другій половині XVII — XVIII ст. Головними ідеями Просвітництва були: - ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя, незалежно від її походження, народності, раси. - осуд соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої. - ідея перебудування суспільства на засадах розуму та науки. Розум для просвітників – це активне знаряддя перетворення, а не пасивне вмістилище ідеально правильних знань, даних Богом, як розглядали його класицисти. - критика церкви, религійних заборон та забобонів, критичний перегляд загальноприйнятих духовних та інтелектуальних цінностей. - засудження політичної тиранії. - ідея освіченого абсолютизму – правителі країн мають дбати про розвиток науки та освіти серед населення («союз королів і філосософів») Просвітництво в літературі зробило безцінний вклад у розвиток такого жанру, як роман. Жанри європейського філософського роману та драми започатковані саме просвітниками. У центрі літературних творів, написаних просвітниками – образ інтелектуального героя, часто діяча мистецтва чи науки, який прагне реформувати світ або бореться за гідне місце в житті. Твори просвітників наповнені пропагандою книгочитання та освіти. Герої висловлюють авторські ідеї кращого устрію суспільства. Автори часто приводять об'ємні розмірковування своїх персонажів, їхнє листування з приводу проблем економіки, естетики, релігії та церкви, політики, педагогіки та ін. Видатні представники Просвітництва в літературі: Вольтер, Шарль Луи де Монтеск'є, Дені Дідро, Жан-Жак Руссо, Олівер Голдсміт, Михайло Ломоносов. Просвітництво в Україні представляли випускники Києво-Могилянської академії. Видатний український просвітник – це Григорій Сковорода. До культурних надбань доби Просвітництва слід віднести стримке розповсюдження газет, початок видання журналів та енциклопедій, а також поява громадських клубів, де проходили дебати з важливих суспільних питань. Це академії, наукові товариства, масонські ложі, гуртки, світські і мистецькі салони та кав'ярні.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
