Переяславська Рада з погляду офіційних живописців
Укладена з ініціативи івана виговського в 1659 році Гадяцька унія була блискучим зразком дипломатії і могла згодом привести до створення міцного союзу трьох народів — польського, литовського та українського. однак козаки і селянство сприйняли цей крок гетьмана як зрадництво. Занадто свіжою ще була в пам’яті народу пролита кров, занадто ненависним польське ярмо. полтавський і Миргородський полки, а також Запорізька січ повстали проти ви-говського. спочатку успіх у цій братовбивчій війні був на боці гетьмана. до того ж, у липні 1659 року виговський здобув блискучу перемогу під конотопом над московськими військами, і об’єднана українсько-татарська армія вже готувалася рушити на Москву. Руїна – Так називався майже чверть-столітній період (з 1663 по 1687 рік) найглибшої кризи молодої козацької держави, створеної титанічними зусиллями Богдана Хмельницького. У шістдесятих роках XVII століття Україна поділялася на Правобережну і Лівобережну, причому кожна з частин мала свого гетьмана. Правобережна Україна знаходилася під владою Польщі, а Лівобережна — під покровительством Москви. Таке становище було дуже несприятливим. У 1663 році під ніжином було створено групу «Чорна рада» для виборів гетьмана, на якому був обраний іван Брюховецький (?—1668). обрання Брюховецького розділило Україну по дніпру на дві частини. правобережна залишалася з гетьманом тетерею під польським пануванням, а лівобережна, очолювана Брюховецьким, перейшла під управління росії. не бажаючи визнавати московську владу, тетеря умовив польського короля яна II казимира рушити походом на лівобережжя і скорити його. однак у результаті народних повстань на обох берегах дніпра польське військо було розгромлено. У 1665 році козацтво обрало гетьманом Петра Дорошенка, онука гетьмана Михайла Дорошенка, що пройшов військовий і дипломатичний вишкіл у Богдана Хмельницького, а пізніше боровся під прапорами гетьмана Виговського. Щоб звільнити Правобережну Україну від польського панування, Петро Дорошенко пішов на союз із Туреччиною і за допомогою турецької армії вигнав поляків. Потім він поширив свою владу й на Лівобережну Україну. У 1672 році Польща була змушена визнати самостійність України, яка перебувала під покровительством турецького султана. Здавалося б, звільнення й об’єднання України — кінцевої мети гетьма на — досягнуто. однак занадто дорогу ці ну довелося заплатити за цю перемогу — Правобережна Україна була перетворена в пустелю чужоземними військами. А незабаром союзники гетьмана — турки — почали переслідування християн, і Дорошенко втратив підтримку козацтва й населення. Запорожці виступили проти свого гетьмана. У 1676 році Петро Дорошенко був змушений здатися московським воєводам. Цар відправив його в почесне заслання у В’ятку. Свої дні колишній гетьман закінчив удалині від улюбленої батьківщини. Меценат науки і мистецтва, Мазепа перетворив Києво-Могилянський колегіум в академію. У 1700 році він заснував Чернігівський колегіум, фінансував будівництво церков у Києві, Чернігові, Переяславі. Він був поетом і автором відомих пісень. Про Мазепу писали такі видатні діячі європейської культури, як Даніель Дефо, Франсуа Воль-тер, Джордж Байрон, Віктор Гюго. олександр Пушкін у знаменитій поемі «Полтава» цілком точно передав мотиви, що спонукали Івана Мазепу виступити проти Петра: «Без милої свободи й слави Схиляли довго ми глави Під покровительством Варшави Під самовладництвом Москви. Та незалежною державою Украйні бути вже пора, І прапор вільності кривавої Я піднімаю на Петра». Знамениті живописці орас Верні, Луї Буланже, Шасеріан створювали картини на сюжети з життя прославленого українського гетьмана, а Ференц Ліст присвятив йому піднесену симфонію, що так і називалася — «Мазепа». Іван Степанович Мазепа (1639—1709) став гетьманом України в 1687 році. Він був неординарною, різнобічно обдарованою особистістю. освіту і виховання Мазепа одержав при дворі польського короля яна III Казимира (1659—1663), знав кілька європейських мов. У 1669 році вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, у 1674 році перейшов на службу до лівобережного гетьмана І. Самой-ловича. З 1682 року осавул Війська Запорізького. Мазепа був обраний гетьманом Лівобережної України після арешту царівною Софією Івана Самойло-вича. У тому ж році він уклав з Росією «Коломацькі статті», що обмежували козацьку автономію, але гарантували «права і вільності народу малоросійського». Таємний союз – на початку XVIII сторіччя росія вступила в затяжний конфлікт зі Швецією, що одержав назву північної війни. Молодий шведський король карл XII вів агресивну політику і мріяв про панування над усією Європою. Гетьман Мазепа уклав зі шведським королем винятково вигідний для України таємний союз. в обмін на військову допомогу Швеція визнавала незалежність козацької країни і брала на себе зобов’язання захищати її від ворогів. Мазепу підтримали запорожці на чолі з кошовим отаманом костем Гордієнком, що були обурені постійними утисками з боку царської влади. Мазепа і його козаки не приймали участі в найбільшому бою північної війни — полтавській битві. відповідно до угоди зі шведами вони дотримувалися нейтралітету. пізніше петро I у покарання за «зраду» наказав своїм військам зруйнувати Запорізьку січ, а запорожців виселити. Гетьманові Мазепі довелося залишити батьківщину, а разом з ним відправилися за дунай у турецькі володіння й багато хто з його найближчих сподвижників. За кілька місяців іван Мазепа помер на чужині.
| |
Матеріали схожої тематики:
|