Не козацька справа — мовчати
По мірі зростання військової сили і впливовості козацтва ставали усе більш частими його зіткнення з польською владою. У 1591 році шляхтич Криштоф Косинський підняв козаків на повстання. Шляхтич, однак, мав на меті особисті цілі — за допомогою козаків він намагався звести рахунки з магнатом янушем острозьким. Повстання швидко захлинулося, але вже в 1594—1596 роках спалахнув новий козацький бунт на чолі з отаманом Северином Наливайком, що незадовго перед тим боровся проти повстанців Косинського. І в цьому випадку приводом для збурювання послужив особистий конфлікт Наливайка з магнатом Калиновським, винним у смерті його батька. У 20-30-х роках XVII століття козацькі повстання проти Польщі спалахували одне за одним. їх очолювали отамани Павлюк, ост-рянин (засновник міста Чугуєва на Харківщині), Гуня. І хоча всі ці народні збурювання були жорстоко придушені польською владою, вони стали свого роду «репетиціями» козацької революції під керівництвом Богдана Хмельницького. Іван Дмитрович Сірко (?—1680) — прославлений козацький полководець, про якого ще за життя розповідали легенди й складали пісні. Він провів 55 військових походів проти Османської імперії і жодного разу не програв бою! «Недишкретне» послання восени 1674 року за наказом турецького султана кримський хан напав на січ. козаки відбили всі атаки. У відповідь на підступництво татар козаки під проводом кошового отамана івана сірка влітку 1675 року рушили в похід на крим, що виявився переможним. повернувшись із походу, іван сірко відправив кримському ханові послання: «Ми, за прикладом древніх предків і братів наших, вирішили постаратися за образу і засмучення віддати і помститися вашій ханській милості і всьому ханству рівним за рівне, але не таємно, як ви вчинили, а явно, по-лицарськи… І якщо це наше «гостювання» у вашому ханстві видалося вам «недишкретним» (недостатньо скромним,— прим. ред.), то, можливо, так воно і є». вирішивши знищити січ, розгніваний турецький султан Мухамед IV зажадав, щоб козаки добровільно здалися йому як непереможному лицареві. У посланні-відповіді козаки, не вибираючи виразів, посміялися над самовпевненістю султана і висловили сумнів у його непереможності. Подвиги запорізького козацтва стали широко відомі в багатьох європейських країнах, і чимало правителів намагалися залучити цю серйозну силу на свою сторону або використати її для досягнення власних політичних цілей. Доводилося визнати, що козацтво за три століття зробило значний внесок у рятування Європи від османського ярма. Численні посольства прибували на Січ, були серед них і такі, як посол австрійського цісаря еріх Лясо-та, котрий залишив один із най-детальніших і змістовних описів життя, характерів і побуту запорожців. І вороги, й союзники відносини між українськими козаками і турками не завжди були ворожими. в роки гетьманства Богдана Хмельницького і пізніше — у XVII столітті — з’явилися можливості для мирного співіснування і налагодження співробітництва Запорізької січі та криму. Запорожці і турки вкупі з татарами не раз вступали у військово-політичні союзи проти польщі та росії. Між ними велася жвава торгівля. і не де-небудь, а на території криму і підвладних туреччині земель Молдавії та Болгарії запорожці шукали прихистку в ті часи, коли січ двічі (у 1709 і 1775 роках) громили російські регулярні війська.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
