Й. Ґете. Вибрані поезії
Мета: поглибити знання про поетичний талант Ґете; розвивати творчі здібності учнів, виховувати повагу до виявів чужих почуттів; працювати над виразним читанням віршів. Тип уроку: додаткове читання з елементами аналізу ліричних творів. Я створював лише те, що палило мене зсередини й вимагало втілення. Й. В. Гете Хід уроку І. Актуалізація опорних знань У ч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомство з творчістю відомого німецького поета-філософа та поетапросвітителя Йоганна Вольфґанґа Ґете. Ми поговоримо про провідні мотиви його лірики. (Тему уроку учні записують у зошити.) Спочатку спробуємо пригадати, що ми вже знаємо про поета та його творчість. «Мозкова атака» На дошці (або великому аркуші паперу) записуються короткі вислови — асоціації, які виникли в дітей стосовно теми уроку (зберігається до кінця уроку!). Методичний кометар «Мозковий штурм» («мозкова атака») — метод опитування, за якого приймаються будь-які відповіді учасників щодо обговорюваного питання чи теми. На першому етапі учасники активно висувають свої ідеї, у тому числі й нереалістичні, фантастичні й нелогічні. Головне — кількість ідей, а не їхня якість. На цьому етапі забороняється оцінювати висунуті ідеї. Кожну пропозицію приймають і записують на дошці або аркуші паперу. Від учасників не вимагається обґрунтувати пропозицію або пояснити думку. Час для висунення ідейзазвичай обмежений. Другий етап — оцінювання та обговорення ідей, ранжування їх за рівнем значущості, поділ на групи тощо. Переваги цього методу: · за короткий час збирається максимальна кількість різних думок; · залучаються до роботи ті, хто зазвичай є пасивними і соромляться брати участь у дискусіях; · активізуються уява і творчі можливості учасників, вони отримують можливість відійти від стереотипних уявлень і стандартних схем; · дає можливість для наступного обговорення в групах. Для організації мозкового штурму необхідно: · сформулювати запитання, проблему або ситуацію і попросити учасників висловити свої ідеї та пропозиції; · обрати в групі протоколіста; · повідомити, що учасники можуть пропонувати будь-які ідеї, які спадають їм на думку; · не обговорювати ідеї відразу після того, як їх запропоновано; · записувати так, щоб кожен член групи міг добре бачити нотатки; · після того, як названо 10–15 ідей, підвести риску; · опрацювати спільно з учасниками список ідей: додати нові, вилучити ті, що не стосуються теми, розподілити ідеї за категоріями, відібрати найкращі тощо. ІІ. Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь. Ґете — насамперед геніальний поет. Кохання, природа, то зворушливо-ніжна, то бурхлива, нестримні поривання душі, дивовижні й прекрасні явища в житті — ось теми його віршів. Завжди в центрі цих віршів — сам автор, який одночасно виступає й у ролі ліричного героя, духовно активного та чутливого, завжди готового до зустрічі з дивом. Він не просто споглядає реальність, а перетворює її на згустки яскравих, захопливих вражень. Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку творчості поета та познайомимося з лірикою Ґете. ІІІ. Робота над темою уроку 1. Виразне читання та аналіз поезій Ґете У ч и т е л ь. Зараз звучатимуть вірші у виконанні ваших товаришів. Завдання: після кожного прочитання будемо заповнювати (у зошитах і на дошці) відповідні графи таблиці. На роботу над кожною поезією матимемо 2–3 хвилини. Назва вірша: «Ганімед», «Нічна пісня мандрівника», «Травнева пісня», «Нічна пісня», «Ентузіазм», «Старість», «До Місяця» Художні особливості (Читці по черзі читають вірші зі збірки. Після кожного прочитання учні формулюють висловлювання і записують у зошити, а учитель — на дошці.) 2. Узагальнення У ч и т е л ь. Повернемось до таблиці і спробуємо узагальнити. (Узагальнення робить учитель спільно з учнями.) Ґете — геніальний лірик. Основні мотиви його лірики: замилування природою, щасливі любовні переживання, ствердження духу бунтарства. За ствердженням поета, любов панує і в природі, і в житті людини; цивілізація не в змозі подарувати людині такої радості та повноти світовідчуття, як природа. Природа для поета — ніжна і добра мати; її вільний і прекрасний світ — джерело життя і натхнення. Ґете яскраво змальовує пейзажі. Ідеал Ґете — внутрішньо вільна, закохана в життя людина, яка прагне звільнитися від пут змертвілих традицій. Лірика Ґете тісно пов’язана з традиціями народної поезії. Вірші його вирізняються оптимізмом, активним бойовим характером. Поета цікавить історія, сучасність, рідна земля, чужі краї, філософія і мистецтво. 3. Повідомлення учнів за темами «Ґете і Україна», «Переклади Ґете українською» (за випереджувальним завданням) Орієнтовний зміст повідомлень — Йоганн Вольфґанґ Ґете — видатний просвітитель Німеччини, якому належить чільне місце серед просвітників усього світу.Багато зробив Ґете задля популяризації Просвітництва на теренах України. Особливо тісними були його зв’язки з Харківщиною, де готувалося відкриття першого університету. Ґете був зацікавлений ідеєю добору викладацького складу для університету, особисто займався цим питанням (університет було відкрито 1805 року, а вже з 1803 року Ґете листувався з попечителем Харківського навчального округу С. Потоцьким щодо добору кращих професорів та викладачів). Ім’я Ґете було популярним у Харкові: учений-просвітник був обраний почесним членом Ради Харківського університету, а на виборах ректора був одним із перших претендентів на цю посаду. Для Івана Франка Ґете — один із найяскравіших європейських письменників, художні пошуки якого привели до кардинальних змін у характері художнього мислення, відкриття нових незвіданих горизонтів образного освоєння дійсності. Називаючи Ґете «найбільшим поетом нашого часу», український критик бачить у його творчості невідому раніше оригінальність та здатність представити незаангажовано найрізноманітніші аспекти сучасного йому життя, які включають і об’єктивне зображення всіх верств тогочасного німецького суспільства, і відтворення «найщоденніших, звичайних речей». Творча спадщина німецького просвітителя не обійшла стороною українську культуру, справивши на неї вагомий вплив і привнісши в літературний процес України нові обрії в осмисленні людини й світу. У ХІХ ст. перекладами Ґете займались П. Гулак-Артемовський (переспів балади «Рибалка»), І. Франко (численні статті, нариси, огляди творчості Ґете; «Перша передмова до перекладу "Фауста”», переклад першої частини «Фауста»). У ХХ ст. його твори перекладали Д. Загул, М. Рильський, М. Бажан, М. Лукаш, І. Вирган. Відомий письменник-емігрант І. Качуровський, щойно повернутий із забуття, провів дослідження «Відгуки творчості Ґете в поезії Ю. Клена». Значним був також вплив Ґете на творчість українських письменників. Так, тема перемоги щирого кохання, зображена у творі Ґете «Герман і Дорофея» знайшла відображення у творі М. Макаровського «Наталя, або Дві долі разом», традиція романувиховання («Літа Вільгельма Майстера») — у творах Шевченка «Художник», «Близнецы», а доля Маргарити («Фауст») відобразилась у долі Оксани («Слепая» Шевченка). Як бачимо, розвиток української літератури відбувався в єдності з розвитком прогресивних літературних ідей світу. У цей час письменництво України активізує пошук власного шляху в літературі, орієнтується на найкращі зразки європейського художнього слова. ІV. Рефлексія Асоціації Завдання для учнів: підібрати та записати слова-асоціації для характеристики Ґете-людини і Ґете-поета. На роботу відводиться 2 хв. Учні за бажанням зачитують. Найцікавіші характеристики дописуються до тих, які було написано на дошці (або аркуші паперу) на початку уроку. V.Домашнє завдання Повторити вивчене, підготуватись до написання контрольного твору.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
