Справжнє ім’я американського письменника Рэя Брэдбери — Монд Дуглас. Перша розповідь Брэдбэри опублікувала відразу після закінчення школи (1941).

Письменник відрізняється великою оригінальністю в реальному житті, наприклад, він не любить автомобілі і літаки. Його твори — «Марсіанська хроніка» (1950), «451 градус за Фаренгейтом» (1953) — теж є досить незвичними і оригінальними.

Творчість Брэдбэри — це об’єднання реальності і фантастики, сучасності і минулого, страшної містики і казковості. Письменник звертається до проблеми сенсу людського життя, до питання призначення людини на землі.

Загальновідомо, що є вічні шедеври образотворчого мистецтва, над якими невладний час, метушня політиків, коли «мине знамените і гучне». До таких творів належить неперевершена «Джоконда» Леонардо да Вінчі, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси.

Посмішка Джоконди стала «героєм» новели Рэя Брэдбэри. Восени 2061 року вцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відмічають свято — досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і крушат усе, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих «святкових» подій є хлопчик Том. Саме безпосередня, щира дитина і відчує недоліки і безглуздості світу дорослих, оскільки він — символ майбутнього, символ продовження поколінь.

Том стає в чергу — влада дозволила кожному бажаючому плюнути на картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Натовп порив в клапті картину на клапті, втоптує у бруд, ламає раму. Жахливе і страшне видовище. І письменник залишає нам промінець надії — до рук Тома потрапляє шматочок полотна з посмішкою Джоконди.

Є знамените вираження: «Краса врятує світ». Але спочатку потрібно, щоб світ зберіг красу. До речі, слово «посмішка» написане з великої букви, яка перетворює її на образ, — символ Мистецтва, Краси, Духовності: «…Світ став, освітлений місяцем. А на його долоні лежала Посмішка». Отже, світ врятував красу. Тепер вона врятує його.