Ще за життя драматурга п’єси Г. Ибсена визнавалися новаторськими, а їх автора цілком справедливо називали творцем аналітичної драми ХІХ століття, яка відроджувала традиції античної драматургії.

Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже усі ідеї і теми ХІХ століття. Славний реформатор театру уперше ввів новий жанр синтетичної п’єси.

Кінець ХІХ — початок ХХ століття характеризується цікавими творчими пошуками у світовій літературі. Ці пошуки зумовили виникнення нових жанрів і форм творів. Драматургія не була виключенням. Норвезький драматург Генрик Ібсен не лише займав одно з перших місць в літературі нашого століття.

Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам.