Проблематика «Дон Кіхота» Сервантеса полягає в протиріччі між лицарськими ідеалами Дон Кіхота, і реальною дійсністю, яка аж совсім не ідеальна.

Герой роману «Дон Кіхот» живе заради ідеалів. Це лицарські ідеали благородства, честі, мужності, про які він прочитав у книжках. Дон Кіхот стає мандрівним лицарем та на своєму шляху прагне захищати слабих та поневолених, битися з ворогом.

Санчо Панса у романі «Дон Кіхот» є оруженосцем головного героя. Він простий селянин, хлібороб, якого привабили розповіді Дон Кіхота про лицарську славу та здобич.

Події, описані в романі Мігеля де Сервантеса, відносяться до початку XVII століття. Час, коли жили герої Сервантеса, поставив перед людиною інші цілі і задачі, ніж в епоху Відродження. Стає ясно, що колишнім сміливим надіям і мріям не судилося збутися в реальному житті. У романі Сервантеса відбилися крах ідеалів епохи Відродження.

Написаний як пародія на лицарські романи, однак образ головного героя - Дон Кіхота і його зброєносця Санчо Панси викликають незмінну симпатію читачів.

Епоха Відродження минула. Її великі ідеї в XVII столітті вже не були головними. Сміливим надіям і високим завданням, які ставила перед людиною епоха Відродження, не судилося здійснитися в реальному житті. У романі Сервантеса «Дон Кіхот» протиставляються реальність і мрії, ідея і дійсність.