Реальне та фантастичне у повісті «Різдвяна пісня у прозі»
Мета: з’ясувати функцію фантастичних елементів у повісті, зробити висновки про щасливий фінал як особливість «різдвяного» оповідання; визначити особливості композиції твору; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати високі моральні якості. Обладнання: схеми, тексти повісті. Тип уроку:комбінований. Народ полюбляє щасливі фінали не через слащавий оптимізм — в ньому ще жива стара мрія про перемогу над драконом, про торжество обранця небес. Г. Честертон Хід уроку І. Оголошення теми і мети уроку ІІ. Узагальнення й систематизація знань 1. Словникова робота Фантастика— не існуюче в дійсності, створене фантазією, уявою. Композиція— побудова, розташування і взаємозв’язок всіх частин твору. 2. Робота з текстом -Знайдіть у тексті повісті описи трьох Духів. Зачитайте їх.Як ви гадаєте, чому Духи виглядають саме так? (Дух Минулого Різдва схожий на дитину і має в собі джерело незгасимого, яскравого світла — можливо, це те найкраще, що є в людях у дитинстві і що вони з часом стараннопрагнуть приховати.Дух Нинішнього Різдва — життєрадісний, сильний, веселий. З усіх трьохДухів він — найенергійніший і найприємніший. Можливо, тому, що це Різдво — його, і Скрудж може змінитися на краще саме нині.Дух Майбутнього Різдва — найпохмуріша постать, невизначена, мовчазна. Він має такий вигляд, очевидно, через те, що нічого приємного показатиСкруджу не зможе. Смерть, зрада, радість людейчерез його загибель — всеце вражає і разом з тим зцілює душу героя.) -Чи можна назвати образи Духів фантастичними? -Навіщо автор використовує ці образи у творі? (Фантастичні образи трьох Духів Різдва покликані змусити душу Скруджа здригнутися, перетворити людиноненависника на людинолюбця.) -Які ще елементи фантастики використовує Діккенс у повісті? (Подорожу просторі й часі; образи привидів.) Зачитайте цитати. Висновки. Функція фантастичних елементів у творі У «різдвяних» творах традиційно використовуються надприродні образи вихідців з того світу, грішників, приречених на вічні муки: «…до Скруджа донеслися якісь незрозумілі звуки: неясні і безладні, але невимовно жалібні плачі і стони, тяжкі зітхання розкаяння і гіркого жалю. Він побачив безліч привидів. З жалібними криками вони неспокійно носилися у повітрі туди і сюди, й усі, як і дух Марлі, були у ланцюгах». Надприродний світ, щостривожив Скруджа в Святвечір, був покликанийне стільки налякати, скільки попередити про наслідки грішного життя, життябез Бога у серці. Лише фантастична подорож у часі і просторі могла так сильно вплинути нагероя, чия душа зачерствіла. -У чому полягає реалістичність «Різдвяної пісні у прозі»? (В описі деталейпобуту, зображенні суспільного устрою Англії, наслідків недосконалостіцього устрою, що проявляється у соціальному розшаруванні суспільства,в якому люди мало не вмирають з голоду.)3. Робота з епіграфом -Прочитайте вислів Г. Честертона, автора однієї з найкращих книг проДіккенса, написаних на його батьківщині. -Поясніть, чому Діккенс використовує щасливий фінал у своєму творі. (Пo-перше, це особливість «різдвяного» твору, по-друге, так виявляється віраписьменника у силу добра, у здатність людини переродитися.) -З якими творами зближує щасливий фінал «Різдвяну пісню у прозі»?(З народними і літературними казками, тому що щасливий фінал — неодміннаприкмета казки.) 4.Спостереження за композицією твору «Різдвяна пісня у прозі» має підзаголовок «Святвечірнє оповідання з привидами». Оскільки вона названа у заголовку «піснею», автор і розділи творуназиває відповідно «строфами».  Діккенс намагався надати гармонійної стрункості композиції твору — реальні побутові картини першої і п’ятої строф немовби облямовують три центральні розділи, сповнені фантастичних образів і видінь, що являються уві сніголовному персонажу — старому скнарі Скруджу. III. Підбиття підсумків уроку Слово вчителя -Закінчити наш урок я вважаю доречним читанням вірша О. Яшина «Спешите делать добрые дела». Спешите делать добрые дела Мне с отчимом невесело жилось, Все ж он меня растил — И оттого Порой жалею, что не довелось Хоть чем-нибудь порадовать его. Когда он слег и тихо умирал,— Рассказывает мать,— День ото дня Все чаще вспоминал меня и ждал: «Вот Шурку бы… Уж он бы спас меня!» Бездомной бабушке в селе родном Я говорил: мол, так ее люблю, Что подрасту и сам срублю ей дом, Дров наготовлю, Хлеба воз куплю. Мечтал о многом, Много обещал… В блокаде ленинградской старика От смерти б спас, Да на день опоздал, И дня того не возвратят века. Теперь прошел я тысячи дорог — Купить воз хлеба, дом срубить бы мог… Нет отчима, И бабка умерла… Спешите делать добрые дела! ІV.Домашнє завдання Письмово відповісти на запитання: «Які уроки я виніс із повісті Ч. Діккенса "Різдвяна пісня у прозі”».
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
