Здавна люди схилялися перед явищами природи, відчували забобонний страх перед ворожими її проявами. Балада Й. В. Гете «Вільховий король» написана в романтичному стилі по мотивами народної пісні.

Батько везе хворого сина через ліс, а йому здається, що дитину зве Вільховий король, або Лісовий король. Хлопчик марить, і туман йому здається страшним бороданем, який пропонує піти з ним на узбережжі в сади пограти. Шепіт листя нагадує хворому умовляння підступного короля, а верби «в млі нічній» — королевами, що «до пісні і танцю в полі зійшлися».

Хвороба мучить дитину, тисне, а йому здається, що те «лісовий» демон «хапає і мучить, злий»!

Балада, відповідно до жанру, закінчується трагічно. Батько приїхав додому, але «син покинув навіки світ».

Вітер, туман, ніч, вільха і верба символізують в творі ворожі до людини сили, а діалог між батьком і сином роблять його напруженим, драматичним. На жаль, людина не всесильна і не може іноді допомогти своєму ближньому, тому викликає глибоке співчуття.

Так фантастичні представлення переплелися з реальними подіями і уявою поета і утілилися в чудовій баладі.