«Перетворення» - новела написана восени 1912 і опублікована в 1915 році, одна з небагатьох опублікованих за життя письменника.

Головний герой «Перетворення» Грегор Замза - син празьких обивателів, людей, чиї життєві потреби повністю зведені до імперіалістичних. Близько п'яти років тому його батько розорився, і син був змушений вступити на службу до одного з кредиторів комівояжером, торговцем сукном. Практично Грегор став єдиним годувальником сім'ї, яка складається з батька, хворого астмою, матері та молодшої сестри Грети. Життя Грегора складається з постійних роз'їздів, але на початку історії він ночує вдома і на ранок з ним відбувається жахлива метаморфоза.

Саме перетворення в огидного жука з доброї і жертовної людини - само по собі - причина задуматися над твором. Отримавши нове тіло, детально описане автором, Грегор з часом втрачає все людське - мову, душевні цінності якими так пишався. Але важлива реакція сім'ї, автор майстерно змальовує міщан, в яких природні почуття і християнські пориви якийсь час борються з огидою і ненавистю до того, хто своїм перетворенням зруйнував їх скромний достаток, змусив шукати роботу, здавати кімнату мешканцям, а головне - приховувати страшну сімейну таємницю. З сімейством Замза сталося щось таке, чого ніколи не відбувалося ні в одному знайомому їм сімействі, тому ганьба за перетворення додається до досади на Грегора. Новела будується на найтоншому зображенні зміни почуттів всередині сім'ї. У міру того, як мати і сестра втрачають надію на зворотне перетворення Грегора, зростає ненависть до нього батька. В одній зі сцен батько заганяє Грегора в його кімнату, кидаючи в нього червоними яблучками, один з цих твердих снарядів застряє в спинці Грегора і стає причиною його смерті. Його смерть - звільнення для сім'ї, яка тим часом поправила свої справи: всі знайшли роботу, розцвіла сестра, тепер вони нарешті можуть змінити квартиру на більш дешеву і зручну (поки був живий Грегор, не можна було нікуди переїхати) - в останній сцені вони всі разом їдуть на трамваї на заміську прогулянку і планують нове життя.

У новелі показано розвиток відносин після ключового переломного моменту - перетворення. Навіть характер самого Грегора розвивається суто раціонально - переходить в божевілля абсурду. Кафка з усією переконливістю малює стан душі героя, яка все більше починає залежати від його тілесної оболонки, що проривається в оповіданні якимись завихреннями абсурду. Буденність, побачена як містичний жах, прийом відсторонення, доведений до найвищого ступеня, - ось характерні риси манери Кафки, його абсурдний герой мешкає в абсурдному світі, але зворушливо і трагічно б'ється, намагаючись прорватися в світ людей, і помирає у відчаї та смиренні.

Прочитавши новелу Франца Кафки мимоволі замислюєшся, а чи могло таке статися в реальному житті? Ні, не фізичне перетворення в комаху, а метаморфоза внутрішнього світу, зміни близького і небайдужого тобі суспільства? Відповідь кожен дасть собі сам. Хтось заспокоїть себе замаскованою брехнею, хтось критично поставиться до життя, хтось назве новелу абсурдом. Але, але всі задумаються на хвилинку.