Франсуа Війон «Балада прикмет». Особливості жанру літературної балади

Мета: продовжувати знайомство учнів з ліро-епічним жанром — баладою, її літературним різновидом, особливостями балади Ф. Війона, засобами художньої виразності і розвивати естетичне почуття насолоди досконалістю поетичної форми та розкриття філософського сенсу твору; виховувати співчуття до суперечливої душі митця, відчуття складності людської індивідуальності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Ф. Війона, ілюстрації за темою «Середньовіччя Західної Європи», текст «Балада прикмет», схема-опора «Балада», словник літературних термінів.

Хід уроку

1. Мотивація учбової діяльності

Слово вчителя.

Допоможе підійти до сьогоднішньої теми уроку гра «Відстрочена відгадка», в якій перше запитання подається в декілька етапів.

(Краще зберегти певну інтригу: тему уроку відкрити після проведення гри).

2. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Відстрочена відгадка».

Домашні групи теоретиків, істориків і біографів під час гри не відповідають на питання своєї теми; лише в разі неможливості відповісти іншими учасниками гри, відповідають на «своє» питання.

І. питання, теоретичне:

4 Це слово позначає поєднання двох родів літератури (лірики і епосу);

2.... є однією з форм лірики і епосу (жанром);

3. ... ліро-епічний жанр, який виник у XII ст. як танцювально-хорова пісня з чіткою строфічною організацією;

4. :.. невеликий за обсягом твір;

5. ... може бути фольклорним або літературним, авторським;

6. ... ми вивчили на попередніх уроках «Смерть матері Юговичів» — сербську фольклорну ліро-епічну ... (баладу)

ІІ. питання, історичне:

1. Ця епоха в Європі мала церковну доктрину, за якою в центрі Всесвіту стоїть Бог, а люди — його вірні слуги, які виконують своє призначення за визначенням Всевишнього. (Середньовіччя)

2. В епоху Середньовіччя Європу потряс занепад Царгороду, християнство опинилося під реальною загрозою мохаммеданського тиску; одночасно королі відчували небезпеку від народних рухів, а з другого боку — від папства.

Це — ... століття. (Середина XV ст.) III питання, біографічне:

На темному тлі Франції XV ст. є дві найсвітліші постаті:

1. Одна — героїчна дівчина, яка, можна сказати, створила французьку націю, і була впевнена, що виконує Божий наказ по захисту рідної землі... (Жанна Д'Арк)

2. Друга постать — парижанин Франсуа де Монкорб'є — відомий нам як один з найбільших поетів Франції, для якого рік загибелі Жанни Д'Арк став роком народження. Ми знаємо його як... (Франсуа Війон)

Слово вчителя.

Таким чином, ми маємо 3 ключових слова: балада, середина XV ст., Франсуа Війон.

///. Вивчення нового матеріалу

1. Більш детально з цими поняттями ми ознайомились за допомогою інтерактивної технології «Ажурна пилка».

— Домашні групи:

— теоретики готували інформаційний матеріал з теорії літератури: що таке балада, антитеза, анафора, епіфора;

— історики підбирали матеріал, пов'язаний з історичною епохою, в яку творив Ф. Війон;

— біографи знайомились з етапами життя, і творчості Франсуа Війона.

Тепер з метою колективно-групового засвоєння знань за короткий проміжок часу «домашні» групи розходяться за «експертними» групами.

1. Попередньо вчитель допомагає учням домашніх груп в опрацюванні свого індивідуального інформаційного пакету з матеріалами підручника, словників, інших додаткових текстів.

2. Кожен учень під час підготовки і проведення інтерактивної технології «Ажурна пилка» входитиме в 2 групи — «домашню» і «експертну».

3. Для чіткішого розподілу учнів за «домашніми» і «експертними» групами визначте кольоровими позначками кожного учасника гри: в домашніх групах — члени групи мають різнокольорові позначки, але вирішують одне питання; в експертні групи збираються за сигналом учителя учні різних домашніх груп з позначкою однакового коль­ору, де вони стають експертами з окремої теми.

4. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал в цілому.

Після завершення роботи в експертних гру і повертаються в домашні і діляться інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї «домашньої» групи, що є вже остаточним узагальненням та корекцією всієї інформації.

Під час роботи груп зібрана інформація узагальнена в матеріал, що конспектується учнями; виводиться як плакати-опори:

Теоретики літератури

Балада (фр.від Прованс— танцювати) — ліро-епічний жанр фольклору та літератури.

Виникла у XII ст. в народному мистецтві Провансу як танцювально-хорова пісня з чіткою строфічною організацією. Невдовзі в Італії втратила свій танковий характер. У французькій поезії XIV ст. набула канонічних ознак: постійні три строфи, сталу схему римування, обов'язковий рефрен, звертання до певної особи. Гнучкішою за формою і різноманітнішою за змістом зробив баладу французький поет Ф. Війон.

Характерні ознаки балади:

• невеликий обсяг;

• емоційна розповідь про незвичайні події, переживання героїв;

• напружений драматизм сюжету;

• зв'язок із фольклором (мотиви, образи, художні засоби тощо);

• поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) і лірики (відображення почуттів героїв);

• використання фантастики;

• віршована форма;

• велика роль описів, пейзажів тощо. Анафора — стилістичний прийом, що полягає в повторенні тих самих звуків, слів, речень на початку двох або кількох суміжних рядків, строф, фраз.

Епіфора — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень у кінці суміжних або близько розміщених рядків, строф та т. ін. для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору.

Антитеза — протилежність, стилістичний прийом, що полягає у зіставленні думок або образів для посилення враження.

Історики — XV ст.

• Життя Війона припало на історичну добу після 100-річної війни. Франція була винищена, знеможена довгою англійською окупацією, пошестями й голодом.

• Починався поступовий розклад феодального ладу.

• Суперництво церкви з владою королів і феодалів.

• Похитнулася середньовічна католицька доктрина, за якою у центрі Всесвіту стоїть Бог, а люди повністю в залежності від небесних сил: зароджується доктрина гуманістів, за якою у центрі Всесвіту стоїть людина, що спілкується з Богом як з абсолютом совісті і вибирає своє призначення у світі.

Біографи

Франсуа де Монкорб'є, відомий як Війон, народився приблизно у середині 1431 р., в околиці Парижу. Його батько рано помер, мати разом з сином жила в Парижі, дядько був священиком в Анжері. Малим Франсуа щиро заклопотався Гійом де Війон, парох кафедральної церкви св. Бенедикта в Парижі біля Сорбонни, який і дав майбутньому поетові своє ім'я.

П'ятнадцятирічним, в 1446 р. Франсуа Війон поступив до Паризького університету, в березні 1449 р., став бакалавром з технології і церковного права, а в 1452 р. — «майстром мистецтв». і цей час католицька церква намагалася утвердити ідеали: людина виконує призначення, яке йому визначає Бог, повага людини до людини залежить від рівня в ієрархічній структурі суспільства, а життєві блага та пристрасті є диявольською спокусою.

На противагу відірваному від реальності світу Ф. Війон з великою щирістю, життєвою правдою і геніальною майстерністю зображує свою добу загальної непевності, хаосу, неустійнених моральних засад.

Часто Ф. Війона нагороджують такими епітетами, як поет-волоцюга, цинік, злочинець.

Дійсно, Ф. Війон брав участь у студентських бешкетах, потасовках, взломах, був неодноразово ув'язненим.

Поезія Війона стала не тільки сповіддю дитини своєї доби, образом її душі, але й широкою панорамою свого часу, баченою знизу людиною, яка мала на все свій власний погляд.

До Війона французька поезія була релігійна, її творцями були священики, монахи та єпископи. Найбільшим ідейним стимулом їх творчості були хрестоносні походи, які відбилися в епічній і пісенній творчості.

Дворянська поезія, яка розвинулася в XII-XIII ст., особливу роль віддала жінці як недосяжній досконалій формі, далекій від земних подій, реального життя.

Війон же вніс у французьку літературу реальність, заполонену життєвими проблемами •— від духовних до соціальних. Його сповіді яскраві, щирі, сповнені філософських роздумів про сенс життя, викликають непідробне співчуття.

Слово вчителя.

Після повернення в домашні групи і узагальнення матеріалу за трьома проблемами спробуємо побачити їхнє відображення у творі Ф. Війона

«Балади прикмет».

(У кожного учня на парті текст балади.)

3. Ідейно-художній аналіз «Балади прикмет».

— До якого виду лірики ми відносимо твір Ф. Війона?

— В чому філософський сенс твору?

— Як Ф. Війон передає відчуття складності, суперечливості людської індивідуальності, внутрішнього світу людини?

— Знайдіть антитези, анафори, епіфори в тексті балади.

— Яка роль вживання в тексті засобів художньої виразності?

— Чи свідчать ці повтори про недосконалість, брак слів у Війоновій поезії?

— Які стилістичні прийоми, художні засоби-тропи сприяють емоційності й композиційній стрункості твору, підкреслюють завершеність думки?

— Поясніть роль антитез у творі («шляхи» — «манівці», «небо щастя» — «сліз долина», «палац» — «хатина» та ін.)

— Чи відтворено панораму часу середньовіччя в «Баладі прикмет».

— Чи можна вважати цю баладу сучасною і через п'ять століть? Чому?

IV. Підсумок уроку

Філософ за натурою, людина контрастів, Ф. Війон на протиставленнях — таких стилістичних прийомах, як анафора, епіфора, антитеза — в «Баладі прикмет» передає відчуття складності внутрішнього світу особистості.

Поезія Ф. Війона зробила прорив з епохи Середньовіччя до гуманістичного, поза релігійного мислення про індивідуальність і суперечливість людської натури, спроби філософськи осмислити своє призначення в світі.

V. Домашнє завдання

І-ІІІ рівень. Письмово оформити ідейно-художній аналіз «Балади прикмет» Ф. Війона.

IV рівень. Твір-мініатюра «У чому сучасність "Балади прикмет" Ф. Війона».


Матеріали схожої тематики:


Булгаков М.О. [7] Гоголь М.В. [8] Достоєвський Ф.М. [6]
Лермонтов М.Ю. [8] Пушкін О.С. [9] Толстой Л.М. [7]
Чехов А.П. [6] Інші російські автори [18] Альбер Камю [5]
Антуан де Сент-Екзюпері [6] Вальтер Скотт [8] Вільям Шекспір [10]
Генрік Ібсен [4] Даніель Дефо [4] Данте Аліґ'єрі [3]
Джордж Байрон [4] Еміль Золя [5] Ернест Хемінґвей [3]
Ернст Теодор Амадей Гофманн [5] Жуль Верн [8] Йоганн Гете [6]
Йоганн-Фрідріх Шиллер [5] Марк Твен [8] Мігель де Сервантес [6]
Мольєр Жан Батіст [4] Оноре де Бальзак [4] Редьярд Кіплінг [8]
Роберт Луїс Стівенсон [5] Франц Кафка [3] Фредерік Стендаль [6]
Чарлз Діккенс [10] Інші зарубіжні автори [124] Література на тему [61]