К. Паустовський «Теплий хліб»
Мета: зацікавити біографією та творчістю К. Паустовського; перевірити знання тексту казки «Теплий хліб»; удосконалювати навички роботи з текстом; працювати над виразним читанням; виховувати прагнення до істинних життєвих цінностей. Обладнання: схема, тексти казки «Теплий хліб». Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю. Тільки тоді вона має право носити це високе звання — Людина. К. Г. Паустовський — Чому ж коївся той мороз? — Від злості людської. К. Г. Паустовський Хід уроку І. Вивчення нового матеріалу 1. Розповідь вчителя про російською письменникаК. Паустовського(1892–1968) — Костянтин Георгійович Паустовський народився 19 травня 1892 р. у Москві в родині залізничного статистика. Батько, за словами Паустовського, був «невиправним мрійником і протестантом», через що постійно міняв місця роботи. Після кількох переїздів сім’я оселилася в Києві. Паустовський навчався в 1-й Київській класичній гімназії. Коли він був у 6-му класі, батько залишив сім’ю, і Паустовський був змушений заробляти репетиторством на життя й навчання. «Захоплення уявним світом і туга через неможливість побачити його. Ці два почуття переважають в моїх юнацьких віршах і першій незрілій прозі»,— згадував пізніше письменник. Величезний вплив на письменника, особливо в роки юності, справив О. Грін. Перше невелике оповідання Паустовського «На воді» (1912), написане останнього року навчання в гімназії, було надруковане в Київському альманасі «Вогні». Почалася Перша світова війна, але його як молодшого сина в сім’ї (за тодішніми законами) в армію не взяли. Ще в останньому класі гімназії, надрукувавши своє перше оповідання, Паустовський вирішує стати письменником, але вважає, що для цього треба «піти в життя», щоб «все знати, все відчути і все зрозуміти» — «без цього життєвого досвіду шляху до письменство не було». Служить вожатим московського трамваю, потім санітаром на тиловому санітарному поїзді. Паустовський працював на металургійному Брянському заводі, на котельному заводі в Таганрозі й навіть у рибальській артілі на Азовському морі. У вільний час почав писати повість «Романтики», яка вийшла у світ тільки в 1930-х у Москві. Після початку Лютневої революції виїхав до Москви, працював репортером у газетах, був свідком усіх подій у Москві в дні Жовтневої революції. Після революції багато їздив країною, бував у Києві, служив у Червоній Армії, борючись «зі всякими несосвітенними отаманами», виїхав до Одеси, де працював у газеті «Моряк». Тут потрапив у середовище молодих письменників, серед яких були Катаєв, Ільф, Бабель, Багрицький. Незабаром ним знову оволоділа «муза далеких мандрів»: живе в Сухумі, Тбілісі, Єревані, поки, нарешті, не повертається до Москви. Кілька років працює редактором РОСТА і починає друкуватися. Першою книгою була збірка оповідань «Зустрічні кораблі», потім повість «Кара-Бугаз». Після виходу цієї повісті назавжди залишає службу, письменство стає його єдиною улюбленою роботою. У роки Великої Вітчизняної війни Паустовський працював військовим кореспондентом і писав оповідання, серед них «Сніг» (1943) і «Дощовий світанок» (1945), які критики назвали ніжними ліричними акварелями. У роки «відлиги» активно виступав за літературну та політичну реабілітацію гнаних за часів Сталіна письменників — І. Бабеля, Ю. Олеші, М. Булгакова, О. Гріна, М. Заболоцького. У середині 1950-х років до Паустовському прийшло світове визнання. Він отримав можливість подорожувати по Європі. Побував у Болгарії, Чехословаччині, Польщі, Туреччини, Греції, Швеції, Італії та інших країнах; у 1965 довго жив на о. Капрі. Враження від цих поїздок лягли в основу оповідань і подорожніх нарисів 1950-1960-х років: «Італійські зустрічі», «Швидкоплинний Париж», «Вогні Ла-Маншу» тощо. У 1965-му році шляхом складних дипломатичних інтриг Радянському Союзу вдалося змінити рішення Нобелівського комітету про присудження премії Костянтину Паустовському і вручити її Шолохову. А в Італії та Швеції вже були видані в «нобелівській» серії однотомники К. Паустовського. Паустовський написав серію книг про творчість і про людей мистецтва: «Орест Кипренський», «Ісаак Левітан» (1937), «Тарас Шевченко» (1939), «Повість про ліси» (1949), «Золота троянда» (1956) — повість про літературу, про «прекрасну сутність письменницької праці». Останні роки життя працював над великою автобіографічної епопеєю «Повість про життя». К. Паустовський помер 14 липня 1968 в Тарусі, де і похований. (Російські письменники і поети. Короткий біографічний словник. — М., 2000) 2. Виявлення читацьких вражень учнів Чи сподобалася вам казка? Під час читання яких епізодів казки ви: засмучувалися; хвилювалися; раділи; зітхнули з полегшенням? 3. Робота з текстом 1) Бесіда Де і коли відбувається дія казки? (У селі Бережки, під час Великої Вітчизняної війни.) Назвіть героїв казки. (Мельник Панкрат, хлопчик Пилипко, баба, жителі села, кінь) Чи можна вважати героєм твору коня? (Так, тому що без нього не відбулися б ті події, які описані в казці.) Розкажіть про головних героїв. (Панкрат — сільський мірошник, працьовитий, сердитий старий. Усе життя пропрацював він у млині, і «борошняний пил навіки в’ївся» в нього. Хлопці вважали його чаклуном. Хлопчик Пилипко, на прізвисько «Ну Тебе», жив у Бережках зі своєю бабусею. Був він мовчазним і недовірливим, і баба часто ображалася на нього за неласкавість. Улюблений вираз — «Та ну тебе!») Чим незвичайна історія коня, героя казки? (Кінь воював на фронті, був поранений, і кавалеристи, що проїжджали через село, залишили його в Бережках. Панкрат взяв коня до себе, вилікував його, але не міг прогодувати, тому кінь ходив по селу й старцював.) Як ставилися селяни до коня? (Кожен уважав своїм обов’язком погодувати його, тому що він був поранений, постраждав на війні.) Яка подія сталася в селі, після чого «трапилися в Бережках дивовижні справи»? Прочитайте цитату.(Від слів «В один із таких теплих сірих днів…» до«…або нічого такого не було».) Що ж сталося в селі? Прочитайте цитату.(Від слів «Сльоза скотилася у коня з очей…» до «…бо річка застигла до самого дна».) 2) Робота з епіграфом Епіграфом до уроку обрані слова з казки «Теплий хліб». — Чому ж скоївся той мороз? — Від злості людської. Кому належать ці слова? (Пилипкові й бабусі) Чи згодні ви з таким поясненням? (Відповіді учнів) 3) Читання за особами розповіді бабусі про події, що відбулися в Бережках сто років тому (від слів «— Сто років тому…» до «…І мужик той помер») Бесіда Чому ж сто років тому впав страшний мороз на село? (Лихий чоловік пошкодував шматка хліба для солдата-інваліда, принизив його, образив.) Чому Пилипко зацікавився розповіддю бабусі? (Ця історія дуже схожа на його власну: він образив бойового коня.) Під час розмови з бабцею Пилипко то схлипує, то говорить хрипко. Чому? (Хлопчик хвилюється, боїться, що через його жорстокий вчинок може постраждати не тільки він сам, але й жителі села.) Від чого помер мужик, що образив інваліда? (Від охолодження серця; пояснити цю «хворобу» можна так: у прямому значенні — людина замерзла, померла від переохолодження, у переносному значенні — серце в нього було холодне, байдуже, крижане.) Чи може Пилипко захворіти на таку хворобу? Чому? (Навіть прізвисько Пилипка «Ну Тебе» говорить про байдужість, його вчинок стосовно коня — про безсердечність. Тому Пилипко цілком може захворіти «охолоджуванням серця».) Що потрібно зробити Пилипкові, щоб виправити свою помилку й урятувати село? Наведіть цитату. («Винайти порятунок від холоднечі. Тоді передлюдьми не буде твоєї провини. І перед пораненим конем — теж. Будеш тичистою людиною, веселою. Кожен тебе по плечу поплескає і пробачить».) 4) Читання за особами уривка (від слів «Наступного ранку…» до «…від ситості й задоволення») Чи заслужив Пилипко прощення? Хто допоміг йому врятувати село? (Пилипко щиро каявся у скоєному й хотів спокутувати свою провину. Він старанно працював, відбиваючи лід біля млина, а потім прийшов перепросити коня. Але без підказки старших і допомоги хлопців Пилипко не обійшовся б. Саме вони допомогли герою побороти «холод серця» і зробити необхідні для нього висновки.) Який урок для себе виніс герой казки? (Благополуччя всіх залежить від кожного:помилився один— розплачуються всі. Закон відповідальності за інших людей.) 5) Осмислення назви казки Чому казка називається «Теплий хліб»? Теплий →свіжий →новий →життя починається заново, оскільки хліб — символ життя. Назвіть відомі вам прислів’я про хліб. Хліб — усьому голова. Доки є хліб і вода, усе не біда. Не буде хліба, не буде й обіду. Хліб — дар Божий, батько, годувальник. Хліб та полова — Самсонова сила. Про що свідчать ці прислів’я?(Про шанобливе ставлення до хліба, розуміння його незамінності для людини.) 4.Визначення теми та ідеї казки Тема— про що розповідається у творі. Ідея— навіщо написано твір; основна думка. Тема — розповідь про Пилипкову помилку й спокутування провини. Ідея — потрібно вміти вчитися на своїх помилках, бути добрим, небайдужим, відповідальним. 5. Визначення художніх засобів, використаних у казці «Теплий хліб» Прочитайте уривок. (Від слів «За вікнами повітря…» до «…поблискували, як скляні».) Знайдіть у ньому відомі вам художні засоби (епітети, порівняння, метафори). ІІI. Підбиття підсумків уроку Слово вчителя — Казка К. Паустовського «Теплий хліб» повчальна й красива. Вона спонукає замислитися про справжні життєві цінності: доброту, чуйність, прагнення допомогти іншим, відповідальність за себе і за людей, які поруч. Назва твору підкреслює, що саме є найголовнішим для автора. У даному випадку — спокутування провини й отримання прощення, а значить, можливості почати жити заново, з чистою совістю і легкістю на душі. Паустовський наголошує: «Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю. Тільки тоді вона має право носити це високе звання — Людина». IV.Домашнє завдання Підготуватися до контрольної роботи № 6.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
