Своєрідність зображення теми кохання в "Книзі пісень" Франческо Петрарки
«Книга пісень» або «Канцоньєре» Франческо Петрарки – це шедевр ліричної поезії, присвяченої великому коханню поета, коханню до Лаури. В книзі більше як 350 віршів, серед яких 317 сонетів «На життя і смерть Мадонни Лаури». У своїй любовній ліриці поет милується коханою, її ангельскою зовнішністю, небесною чистотою: «...погляд ніжний, чарівний вид; постать горда...» Лаура для поета – ідеал, вона недоступна та величава. Її душа «мов зоря яскрава, висока й гідна владарського права». Кохання Франческо палке і водночас чисте, сповнене глибокої пошани. Дотепер почуття Франческо Петрарки до Лаури залишаються для людей еталоном шляхетних почуттів. Реальна Лаура, яку кохав Франческо Петрарка, була заміжньою жінкою, і поет міг лише іноді бачити її в церкви чи на вулиці. Проте поет впевнений, що саме кохання до неї – накраще, найрадісніше, що він переживає в своєму житті. Образ Лаури осяяв для нього небо, дав життю сенс: Я вами дихаю, для вас палаю, Я народивсь для вашого єства, Без вас мені нема й не треба раю... Лаура померла у розквіті літ. Відтак, у ліриці поета оселився глибокий сум: «Журбою стали довгі дні мої». Проте, неначе наяву, внутрішнім зором поет бачить Лауру, і її краса не блідне з роками: «Ти дивишся на мене з темноти...».Лаура пішла до іншого світу, але кохання поета безсмертне. Кохання Франческо до Лаури перемагає смерть у віках.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
