Особливості середньовічної персько-таджицької поезії (на прикладі вивчених творів Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза)
Поширеними розмірами та жанрами персько-таджицької поезії у середні віки стали бейти, рубаї та газелі. Бейт - це двовірш, тобто, вірш з двох рядків однакового розміру та з однаковою римою. Цим жанром писав Рудакі, таджицький поет. Кожен його двовірш передає закінчену філософську думку. Часто висловлені думки потім ставали афоризмами. Рубаї – це жанр, яким писали Омар Хайям, Гафіз і знов-таки Рудакі. Це чотиривірші лірико-філософського змісту, де римуються перший, другий та останній рядки. Газе́ль – це вірш, що складається не менше як з трьох, не більше як з дванадцяти бейтів, пов'язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (крім першого бейта з парним римуванням). Майстром написання газелей був поет Гафіз. Особливу увагу східні поети приділяли розповіді про внутрішній світ людини. Це відкрита та щира розповідь ведеться часто від першої особи. Те, що хвилює чесну та освічену людину в суспільстві, ставало темами для віршів як Рудакі, так в Омара Хайяма, так і Гафіза. Теми персько-таджицької поезії — роздуми про природу людини, про дорогоцінний дар життя, його сенс, а також про взаємини людини з Богом, пошуки істини та пізнння людиною світу. («Я тільки й знаю, що знання шукаю, В найглибші таємниці проникаю. Я лумаю вже сімдесят лва роки І бачу, що нічого я не знаю. Омар Хайям). Одна душа, єдине тіло, але знанню — немає дна. Скажи, о дивний, ти людина чи океанська глибина? (Рудакі) Тема кохання у перській поезії - це оспівування жіночої краси, змалювання страждань нерозділеного кохання — це ще одна з тем, на яку створені шедеври Рудакі та Гафіза. Бачив я пітьму кучерів прекрасних З полум'ям троянд - світочів незгасних. В кожнім завитку - тисяча сердець, В кожному кільці - тисяча нещасних. (Рудакі) Омар Хайям та Рудакі разом розкривають іншу тему — тему радості та насолоди життям, гедонізму, а також свободи вибору людини. Символом всього цього для поетів стало вино — адже на той час вино стало заборонене ісламською релігією, отже, його оспівування стало символізувати відкидання церковних догм, вільнодумство. Загальна тема для всіх трьох згаданих східних поетів: роздуми про соціальну несправедливість, суспільні вади та особисті вади людей, засудження їх: нечесності, жорстокості, підступництва, блюдолизання зі стола багатих, невігластва.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
