Ірландський письменник Джеймс Джойс (1882 - 1941) стоїть біля витоків всієї модерністської та постмодерністської літератури.

Від французького impression – враження. Виник у французькому живописі і був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан.

Місто Кельн – батьківщина Белля, культурний центр Німеччини – після взяття радянською армією Генріх Белль у роки ІІ Світової війни

Декаданс — загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі кінця XIX початку XX століть. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом.

Я був проклятий райдугою", — такими словами завершував своє творче життя 18-річний поет. Це не помилка, у 18 років він справді підбивав підсумки невдалого, на його думку, життєвого експерименту під назвою "Творчість Артюра Рембо".

Перший пам'ятник Рудакі був установлений перед будівлею Таджицького Аграрного університету у 1964 році. Автори — відомі азербайджанські митці: скульптор Ф. Г. Абдурахманов та архітектор М. А. Усейнов Душанбе. Пам'ятник Рудакі, відкритий 25 серпня 2008 р.

На кладовищі Пер-Лашез в Парижі над могилою одного з найбільших письменників Франції — Бальзака його співвітчизник, інший великий французький письменник Віктор Гюго сказав: «Всі його твори складають єдину книгу, повну життя, яскраву, глибоку, де рухається та діє уся наша сучасна цивілізація, втілена в образах досить реальних, але овіяна сум'яттям та жахом. Чудова книга, яку її автор назвав комедією та міг би назвати історією, книга, в якій поєднуються всі форми і всі стилі».

Шекспір пише п'єсу, в якій Гамлет гине. Як ви вважаєте, чому автор приводить героя до такого фіналу? (За християнськими і людськими законами людина не має права на вбивство. Якщо вона скоїла злочин, то повинна понести покарання.

МАРКЕС Габріель ҐАРСІЯ (1928) – колумбійський письменник і журналіст. Народився в містечку Аракатака (Колумбія). Тепер живе в Мехіко (Мексика). Автор повісті «Полковникові ніхто не пише» (1958), романів «Осінь патріарха» (1975), «Кохання під час холерик (1985), «Спогади про моїх сумних повій» (2004) та ін. У романі-епопеї «Сто років самотності» (1967) використав фольклорно-міфологічні мотиви й створив світ, історія якого осмислена як метафора розвитку всього людства. Лауреат Нобелівської премії (1982).

Кавабата Ясунарі (яп. 川端 康成, 14 червня 1899 — 16 квітня 1972) — японський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1968 року. Проза Кавабати м'яка, лірична, сповнена тонких нюансів, отримала широке визнання і популярність у всьому світі. Кавабата отримав Нобелівську премію першим із японських письменників.