Т. Шевченко «Минають дні, минають ночі»
Мета: поглибити знання про творчу діяльність великого митця, зосереджуючи увагу на ідейно-художньому аналізі поезії «Минають дні, минають ночі», пов’язати данний твір з життям Т. Шевченка; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні міркування, почуття, спостереження; коментувати основні мотиви, ідею поезії, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття любові, пошани до творчості Кобзаря, народної культури, традицій, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: засвоєння знань і формуння вмінь. Обладнання: портрет Т. Шевченнка, тексти творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. Літературна вікторіна «Пізнай поезію Т. Шевченка Вже не три дні, не три ночі Б’ється наш Трясило Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось. («Тарасова ніч») Сидить козак на тім боці, Грає синє море. Думав, доля зустрінеться — Спіткалося горе. («Думка») Було колись добре жити На тій Україні… А згадаймо! Може серце Хоч трохи спочине. («Іван Підкова») Доле, де ти? Доле, де ти? Нема ніякої... Коли доброї жаль, боже, То дай злої, злої! («Минають дня, минають ночі») Не вертаються три брати, По світу блукають, А три шляхи широкії Терном заростають. («Ой три шляхи широкії») Прилітайте ж, мої любі, Тихими речами Привітаю вас, як діток, І заплачу з вами. («Думи мої, думи мої») Та не однаково мені, Як Україну злії люди Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені. («Мені однаково, чи буду») І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: «Молись. Молись, сину, за Вкраїну Його залучили колись. («Мені однаково, чи буду») Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той сестру. А найменший — Молоду дівчину. («Ой три шляхи широкії») Не дай спати ходячому, Серцем замирати І гнилою колодою По світу валятись. («Минають дні, минають ночі») Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. («Заповіт») Прилітайте, сизокрилі Мої голуб’ята, Із-за Дніпра широкого У степ погуляти. («Думи мої, думи мої») Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. ІІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності ІV. Засвоєння знань і формування вмінь 1. Вступне слово вчителя Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Поет все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього. Роздумуючи над минулим і майбутнім свого народу, Т. Шевченко неодноразово порушує питання: а для чого живе людина, в чому суть людського життя? Як боляче було дивитись поетові на підневільне тяжке життя свого народу, але ще гірше було бачити його покірність. Поет прагне розбудити свій народ від тяжкого сну, запалити в ньому іскру протесту, ненависті до жорстокої дійсності. Про це і йдеться мова в поезії Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі», з якою зараз ознайомитеся. 2. Ідейно-художній аналіз твору Т. Г. Шевченка «Минають дні, минають ночі» (В казематі, 1847) 2.1. Виразне читання поезії 2.2. Вставка. ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ПОЕЗІЇ Навесні 1845року Тарас Шевченко закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну, за якою так затужив. Але побачені в рідному краї жахливі картини соціальної несправедливості, розгнузданої панської сваволі глибоко вразили серце поета. Як жити, щоб якнайбільше принести користі своєму народові, щоб допомогти йому вирватися на волю? Свої роздуми над смислом людського життя поет вилив у вірші «Минають дні, минають ночі…» (1845). Даний твір уміщений у збірку «Три літа». Цей вірш поет написав у В’юниці 21 грудня 1845 р. за чотири дні до створення «Заповіту». Поезія привабила багатьох композиторів. Музику до неї писали М. Лисенко, С. Воробкевич, В. Заремба. 2.3. Тема: роздуми поета над важкою долею своєю і пригнобленого люду. 2.4. Ідея: засудження пасивності народу, який «спить на волі» і не прагне позбавити себе кайданів. 2.5. Основна думка: Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі. 2.6. Жанр: громадянська лірика. 2.7. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями: - Про що свідчить початок поезії. - Яким ви уявляєте ліричного героя твору? (…Гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь Бо вже не плачу й не сміюсь) - Як за допомогою опису природи поет намагається відтворити внутрішній стан героя поезії? - Через що герой твору не може визначитися: чи він живе, чи доживає? - З якою метою ліричний герой вірша звертається до своєї долі. - Чому пасивність, на думку Шевченка,— основний ворог у житті людини? - Через що поет порівнює бездіяльну людину з гнилою колодою? - Прокоментуйте рядки: «…дай жити, серцем жити і людей любити». - Якою, на думку Тараса Григоровича, є неволя? (Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, і спати на волі) - Чому життя у неволі Т. Шевченко ототожнює зі смертю? - З якою метою митець повсякчас звертається до своєї долі? - Про що свідчить закінчення поезії? - Чому ліричний герой, звертаючись до Бога, просить у нього дати йому якщо не доброї долі, то хоч злої? 2.8. Міні-діскусія. Обговорення питань - Хто є творцем долі людської? Вона залежить від самої людини, її оточення чи від обставин? Відповідь вмотивуйте. - В чому полягає ваше призначення у світі? 2.9. Художні особливості твору. Метафори: «шелестить листя», «заснули думи», «серце спить», «Гаснуть очі». Риторичне запитання: «Доле, де ти?». Повтори: «Доле, де ти?», «…дай злої, злої», «…Жити, серцем жити», «…спати, спати», «Коли доброї — жаль боже». Риторичні запитання: «То дай злої, злої! І світ запалити!», «Немає ніякої!», «Чи жив, чи загинув!». V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Тестове опитування за твором «Минають дні, минають ночі» Т. Шевченка. 1. Ліричний герой поезії прагне жити: а) виключно для себе; б) серцем і любити народ; в) у спокої; г) у гармонії з природою. 2. Віршований розмір поезії: а) ямб; б) хорей; в) амфібрахій; г) дактиль. 3. У поезії Т. Шевченко звертається до: а) своєї долі; б) гнобителів народу; в) тих, хто прагне прожити життя у спокої; г) України. 4. Найстрашніше для героя твору: а) бути всіма проклятим; б) зрада; в) смерть у неволі; г) зневажливе ставлення до вітчизняної культури. 5. Чим хоче жити поет? а) Думками; б) серцем; в) почуттями; г) сподіваннями і враженнями. 6. Дана поезія написана у В’юниці: а) 21.12.1845 р.; б) 12.04.1854 р.; в) 12.12.1847 р.; г) 15.02.1842 р. 7. За жанровою спрямованістю цей вірш належить до лірики: а) філософської; б) громадянської; в) інтимної; г) пейзажної. 8. Пора року, зазначена у творі: а) закінчення літа; б) початок осені; в) середина весни; г) пізня осінь. 9. Визначте римування поезії: а) кільцеве; б) паралельне; в) білий; г) суміжне (перехресне). 10. Закінчення поезії: а) оптимістичне; б) песимістичне; в) свідчить про байдуже ставлення героя до свого призначення у суспільстві; г) не дає можливості визначити прагнення героя. 11. Людську пасивність ліричний герой порівнює з: а) потонулим кораблем; б) пожовклим листям;в) гнилою колодою; г) міцним сном. 12. Поет прагне жити: а) активно; б) серцем; в) розумом; г) емоціями. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Що необхідно, на думку поета, зробити народові для покращення свого життя. Висловлюючись, посилайтеся на зміст твору. 2. Як ви вважаєте, чому доля поневоленого люду не була байдужою для письменника? Яким чином даний твір змушує кожного осмислити своє призначення в житті? 3. Визначте художні засоби в уривку з твору: Минають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить… а) метонімія, епітет; б) порівняння, тавтологія; в) метафора, епітет; г) тавтологія, метафора. Картка № 2 1. Дослідіть, яким настроєм пройнятий твір. Чи змінюється він упродовж поезії? Свої спостереження вмотивуйте. 2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко у творі життя гнобленого народу порівнює зі сном? Чи вважає він його щасливим? Відповідь аргументуйте. 3. Наприкінці твору ліричний герой звертається до: а) всіх поневолених; б) самотніх; в) тих, хто вірить у перемогу добра над злом; г) долі. Картка № 3 1. Якої, на вашу думку, хоче долі поет для свого народу? Свої міркування доведіть. 2. Обґрунтуйте рядки поезії: Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь. 3. Про свого героя поезії Т. Шевченко зазначає, що він: а) прагне здобути влади на іншими; б) насолоджується красою осінньої природи; в) живе у своє задоволення; г) блукає по світу. VІ. Підсумок уроку У поезії «Минають дні, минають ночі…» звучить мотив осуду людей, які задовольняються своїм підневільним становищем у тогочасній Росії, людей безликих, які вели безтурботне життя й ні до чого в світі не прагнули. Кобзар твердо переконаний, що людина не повинна бути пасивною, вона мусить боротися за своє майбутнє. Байдужість, на думку Т. Шевченка,— це найстрашніше, що може бути в житті: Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати І спати на волі. Поезія «Минають дні, минають ночі…» — це глибоко патріотичний твір, у ньому чітко окреслюється позиція поета-борця, який закликає читачів до активних дій на користь свого народу, своєї країни. Поет, звертаючись до долі, просить у неї неї не багатства: А дай жити, серцем жити І людей любити… На думку Кобзаря, людина не повинна бути байдужою, бо байдужість страшніша за зло: байдужість — замаскована, не знати від кого її чекати, а до зла людина морально себе готує, готує себе на боротьбу зі злом. Тому поет пише: Доле, де ти! Доле, де ти? Нема ніякої! Коли доброї, жаль, Боже, То дай злої! Злої! Життя й творчість Т. Шевченка — це боротьба за кращу долю народу, за те, щоб показати йому шлях до майбутнього, допомогти йому повірити в свої сили, запалити іскру надаї, іскру волелюбності, правди, щастя. VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності VІІІ. Домашнє завдання Написати міні-твір на тему «Ліричний герой поезії Т. Шевченка "Минають дні, минають ночі”». Під час виконання творчої роботи застосуйте цитати з поезії: «гаснуть очі», «заснули думи», «серце спить», «волочусь по світу», «не плачу й не сміюсь», «умирать в неволі».
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
