Контрольний твір-розсуд за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Мета: вдосконалювати вміння школярів писати твори-роздуми на запропоновану тематику, яке охоплює знання учнів знання учнів змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури, зокрема п’єси І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»; розвивати творчі здібності, спостережливість, логічне мислення, уміння зіставляти, узагальнювати, зобити власні висновки, обґрунтування; мотивувати свої судження; виховувати пошану до мистецтва літературного слова, культури рідного краю; прищеплювати пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: застосування знань і вмінь.

Обладнання: портрет І. Карпенка-Карого, бібліотечка його художніх творів, таблиця «Вимоги щодо мовлення під час написання творчої роботи»; поради щодо написання творуроздуму.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями

- Для чого суспільству потрібні гроші?

- Чому гроші іноді негативно впливають на людську особистість?

- Яке значення мають гроші в житті Герасима Калитки?

- Чи могли б ви пожертвувати своїми грошима заради інших? Відповідь вмотивуйте.

- Які цінності в житті людини є крім грошей, багатства, землі? (Життя, здоров’я, благополуччя, добробут, щирість, доброта, чемність, повага, родинний затишок, повага до оточуючих, взаєморозуміння)

- Через що людина помиляється у визначенні життєвих цінностей?

- Чого вчить вам п’єса І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»?

- Як прислів’я «Не май сто рублів, а одного друга» співзвучне за змістом з твором «Сто тисяч»?

- Чому гроші — це одвічна проблема суспільства? Відповідь вмотивуйте.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Підготовча робота до написання твору-роздуму

1.1. Вступне слово вчителя.

Важливою рисою творчої роботи є її конкретність, тому, пишучи твір на літературну тему, варто розкривати її не загальними фразами, а заглиблюватися в аналіз епізодів з художнього твору, аргументувати свої думки. Конкретності твору завжди надають і цитати. Цитат у письмовій роботі має бути небагато, вони повинні бути невеликі, чіткі за змістом і тісно пов’язані з викладом думок.

У творчій письмовій роботі необхідно показати своє вміння висловлювати власне ставлення до прочитаної книги, робити узагальнення і світоглядні висновки із запропонованої теми. Слід розповісти, що схвилювало, викликало роздуми про життя, які загальнолюдські проблеми порушив митець, яке виховне значення має прочитана книга.

1.2. Таблиця «Вимоги щодо мовлення під час написання творчої роботи».

вимоги щодо мовлення під час написання твору


1.3. Інформація про роздуми як тип мовлення.

інформація про роздуми як тип мовлення


У творі-роздумі теза, як правило, міститься на початку висловлювання. Але іноді перед нею ще буває невеликий вступ. Тому треба бути уважними, формулюючи основну думку. В роздумі мовиться про причини ознак і подій. Речення перебувають у відношеннях причини і наслідку (чи обґрунтування, пояснення думки, висловленої в іншому реченні).

1.4. Поради щодо написання твору-роздуму.

- Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму.

- На підставі заголовку до твору визначте його проблему.

Це й буде зміст роботи:

- Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору.

- Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами.

- З’ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів).

- Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв’язку між частинами роздуму.

- Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци.

- Перевірте написання, виправте помилки.

1.5. Додатковий матеріал.

Основна частина твору — це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки — від загального до конкретного.

Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім.

2. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-роздуму за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»

- «Чи заспокоївся б Герасим Калитка після придбання землі Смоквинова?»;

- «Яким я уявляю майбутнє Романа?»;

- «Типовий образ селянина-землевласника»;

- «І. Карпенко-Карий — майстер сатиричного твору»;

- «Чи все у житті вимірюється грошима?»;

- «Хижацька натура Герасима Калитки»;

- «Згубна влада грошей над людиною».

3. Написання учнями твору. Зразок творчої роботи на тему:

«Хижацька натура Герасима Калитки»

Лупи – та дай.

І. Карпенко-Карий


Комедія «Сто тисяч» — один з найкращих творів І. Карпенка-Карого, в якому він змалював суспільні явища, що мали місце в 80–90х роках ХІХ століття. Сільські багатії, нещадно визискуючи наймитів і бідних селян, дуже швидко багатіли. Вони скуповували поміщицькі маєтки, відбирали земельні наділи в бідних селян, які потрапляли до них в кабалу.

Головною дійовою особою твору «Сто тисяч» є заможній селянин Герасим Никодимович Калитка, який вже має двісті десятин землі, проте всі свої сили покладає на те, щоб збільшити свої володіння. Цей хижак скуповує жадану земельку зубожілих селян і маєтки розорених конкуренцією поміщиків. Для нього і «бумага» на купчій — «зелена мов земля, укритая рястом!.. Ох, земелько, свято земелько — божа ти дочечко! — вигукнув він. Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку». Його мрія — всю землю навкруги скупити: «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розвіду — земля під товаром буде стогнати…». На мій погляд, смисл свого життя Калитка бачить у нагромадженні землі.

Герасим Никодимович хоче купити в сусіднього поміщика Смоквинова 250 десятин землі, але у нього не вистачає грошей. Прагнучи швидко розбагатіти, він іде на шахрайство і вирішує купити в Невідомого за п’ять тисяч справжніх грошей сто тисяч фальшивих.

Зажерливий, скупий Калитка нещадно визискує наймитів. Йому все здається, що наймити мало роблять, але дуже багато сплять і їдять.

Він намагається відібрати навіть окраєць хліба у наймита, який у неділю йшов на роботу. Хижак сердиться на Копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п’є за власні гроші, бо «від своєї горілки в грудях пухне».

Свого сина Романа він хоче одружити з дочкою великого землевласника Пузиря, сподіваючись одержати значне придане.

Калитка, на мою думку, груба, некультурна, неосвічена людина. Він деспотично поводиться зі своєю дружиною, б’є її; на людях вдає, що ставиться до неї лагідно. Шахрай зневажливо говорить про науку, вважає, що всі вчені дурні, «голодрабці». «Застав його,— каже Калитка,— коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться».

Отже, основними рисами його характеру є зажерливість, скнарність, крутійство, лицемірство, деспотизм, неуцтво. Ці характерні риси, експлуататорська суть Калитки яскраво виявляються у його мові: «робітники та собаки надворі повинні буть», «ні світ, ні зоря вже й жреш!»; «обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»; «кругом, кругом моє», «бери і в свого і в чужого», «лупи — та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопались, а замість вас Калитку розіпре грошовою...».

І. Карпенко-Карий засуджує хижацьку натуру Герасима Калитки, бичує його гострою зброєю сатир. Всі думки і вчинки Калитки спрямовані на швидке збагачення, викликають глузливий сміх.

Хижак викликає до себе презирство й огиду навіть тоді, коли намагається кінчити життя самогубством. Його останні слова: «Обікрали... Ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж така потеря!» — викликають глузливий сміх у читача і глядача. Це сміх над нікчемністю людини, яка вбачає зміст життя в збагаченні, сміх над хижацькою натурою, експлуататором, який у погоні за наживою зазнав краху.

Таким чином, змальовуючи образ Калитки, драматург пильнує, щоб кожен його крок, кожна думка, побутові і моральні норми — все було підпорядковане глибшому розкриттю сільського ненажерливого глитая. Він прагне відтворити типове явище з найбільшою повнотою й загостреністю і разом з тим зберегти неповторну своєрідність образу.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Закінчити написання твору; дібрати матеріал для повідомлення про життєвий і творчий шлях М. Коцюбинського, опрацювати ідеальний зміст вступу і І ч. твору «Дорогою ціною».


Матеріали схожої тематики:


Гуцало Є.П. [4] Дімаров А.А. [5] Дрозд В.Г. [5]
Карпенко-Карий І.К. [8] Кобилянська О.Ю. [5] Котляревський І.П. [6]
Коцюбинський М.М. [8] Куліш М.Г. [4] Куліш П.О. [4]
Леся Українка [12] Нечуй-Левицький І.С. [6] Остап Вишня [3]
Панас Мирний [4] Симоненко В.А. [4] Сковорода Г.С. [3]
Стельмах М.П. [5] Тютюнник Г.М. [5] Франко І.Я. [16]
Шевченко Т.Г. [25] Інші українські автори [109] Література на тему [52]