Ідейний зміст і особливості композиції філософської повісті Вольтера «Простак»
Герой повісті, Гурон, прозваний Простаком, був вихований індіанцями та не засвоїв умовностей суспільної поведінки. Опинившись у монархічній Франції, де величезний вплив мала церква, Гурон виявляється морально чистішим, ніж більшість «цивілізованих» громадян. Отримавши доступ до наук, Гурон швидко розвиває свій гострий розум. Скоро Гурон розуміє, що цивілізованість у суспільстві розуміється перш за все як дотримання етикету, зовнішньої «благопристойності», а не торжество добра та справедливості. У країні владарює церква, духівництво, але люди намагаються дотримуватися лише обрядів, а не справжніх, споконвічних християнських цінностей. «Що за лабіринт неправди! Що за країна!» - каже героїня повісті, кохана Гурона мадемуазель Сент-Ів, з якою його розлучили умовності суспільства. У повісті сильні антимонархічні та антиклерікальні, тобто антицерковні мотиви. Особливості композиції повісті «Простак»: оскільки твір написаний у жанрі філософської повісті, то левову його частку займає полеміка різноманітних ідей. Логіка розвитку подій обумовлена не логікою людських вчинків, а логікою ідейного розвитку, ходу полеміки. Фактично, центральне місце у «Простаку» займають не люди-персонажі, а філософські ідеї. Повість розбита на короткі глави, у заголовку кожної викладений короткий зміст того, що відбудеться у цій главі. Наприклад: «Глава третя. Гурона, якого кличуть Простаком, навернули до християнства».
| |
Матеріали схожої тематики:
|