В оповіданні Дж. Олдріджа «Останній дюйм» дві діючі особи - батько і син.

Бен - колишній льотчик, але втратив роботу і змушений був заробляти гроші, знімаючи фільми про акул для телебачення. Бен був першокласним льотчиком. Коли він здійснив посадку в Акулячій бухті, то «літак торкнувся землі легко, мов сніжинка», і «машина зупинилася біля самої води - до неї лишилося шість чи сім футів». А ось під час підводних зйомок він допустив непрощенну недбалість: залишив сліди крові від приманки на руках і грудях. І акули, почувши запах крові, напали на Бена. З величезними труднощами він відбився від хижаків кіноапаратом, випірнув з води і, «обливаючись кров'ю, впав на пісок». Прийшовши до тями, Бен зрозумів, що вести літак він не зможе, що йому доведеться навчити десятирічного сина управляти машиною, інакше вони обоє загинуть тут.

Деві - десятирічний син Бена. Це небагатослівний хлопчина. Він не відрізнявся хоробрістю, йому було страшнувато летіти в літаку, а потім, коли батько відправився на підводні зйомки, залишатися одному на «безкраїх просторах випаленого сонцем узбережжя». І ось тепер цьому «десятилітньому дитині треба було виконати справу надлюдської труднощі», щоб врятувати і себе, і батька.

До цього польоту в Акулячу бухту батько з сином мало спілкувалися. Турбота Бена про сина обмежувалася тим, що він забезпечував Деві матеріально. Він не знав свого хлопчика, його інтересів, звичок, не знаходив тем для розмови з ним. Він навіть «давно як слід на нього не дивився ...» Хлопчикові потрібні були любов і ласка, але він не отримував їх ні від батька, ні від матері. Деві боявся батька. Бен здавався йому чужим і незрозумілим.

І ось тепер, перед лицем смерті, батько і син пильно вдивляються друг в друга. Поранений акулами Бен відчув страх не за себе, а за сина, і цей страх змусив його діяти. Деві, побачивши стікаючого кров'ю батька, поборов приступ жаху, зрозумів, що, крім нього, допомогти Бену нікому. Зрозумів, що і життя батька, і його власне життя залежать від того, чи зможе він виконати вказівки батька. І Деві зміг зробити все: перев'язати батькові рани, посадити його в літак, потім вести літак на висоті три тисячі футів, потім подолати «останній дюйм» і посадити машину.

Відчувши відповідальність один за одного, батько і син змогли розгледіти, зрозуміти і по-справжньому полюбити один одного.