Оксана Єжи-Янівна Пахльо́вська (18 вересня 1956, Київ) — письменник, культуролог, професор. Доктор філологічних наук. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік (за книжку Ave, Europa). Живе і працює в Італії.

Донька Ліни Костенко та польського письменника Єжи-Яна Пахльовського.

Освіта.

Наукова та перекладацька діяльність.

Автор збірки віршів «Долина храмів». Працює в галузі поетичного і прозового перекладів. Перекладає з італійської, іспанської, старопровансальської мов. Переклала твори Ф. Гарсіа Лорки, Д. Унгаретті, С. Квазімодо, М. Грассо, Г. Гарсіа Маркеса, С.М. Аркондо та ін. Відзначена премією імені Василя Симоненка (1989), премією Олени Теліги (2005), Національною Шевченківською премією (2010).

КОЗАЦЬКІ ОРКЕСТРИ

Не тільки зброя, ох, не тільки зброя,

а в козаків і музика була.

Такі литаври - не піднімуть троє,

такі цимбали - запрягай вола.

Це ж не весільна музика троїста,

а це ж за військом, на багато верст.

А інструментів, може, там аж триста,

бо ж не який - козацький був оркестр!

А що харчі, що кнедлики, ковбаси?

Без кармазинів також не біда.

Стрибали на вибоях тулумбаси.

Дзвеніла скрипка. І гула дуда.

…

ЗИМА НА БОГДАНОВІЙ ПЛОЩІ

...Куди ж ти мчиш повз вікна голубі

і розганяєш хмари булавою,

якщо ти тільки пам'ятник собі

і тільки ніч вгорі над головою?

Давно твій кінь здорожений. Та й ти ж

доріг не бачиш крізь оцю завію.

Суцільна ніч. Ти в камені летиш,

сто літ в снігах минаючи Софію.

Скувало льодом в пам'яті слова.

Шматує вітер снігові знамена.

В холодний простір вмерзла булава.

Летиш крізь вічність.

Крижані стремена.