Може, так би невидимо й жив — 

та котроїсь липневої ночі 

впала зірка з високих верхів 

у дитячі незамкнені очі, 

пропекла борозну межи брів 

і засіяла пам'ять золою... 

Затулитись од неї хотів — 

та долоня була замалою. 

Ігор Римарук уривок з поезії "Зірка”

Життєпис

Народився 4 липня 1958 року на Хмельниччині. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. Працював у пресі та видавництвах. Багаторічний головний редактор журналу «Сучасність», завідувач редакції сучасної української літератури видавництва «Дніпро». Помер 3 жовтня 2008 року.

Нагороди

Шевченківська премія 2002 року в галузі літератури та нагорода Форуму книговидавців у Львові за збірку «Діва Обида» лише суспільно це означили.

Збірки

«Висока вода» (1984)

«Упродовж снігопаду» (1988)

«Нічні голоси» (1991)

«Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами)

«Діва Обида» (2000, 2002)

«Бермудський трикутник» (2007)

«Сльоза Богородиці» (2009).

"Доброе имя Твое" ("Добре ім"я Твоє", (2011), в російських перекладах Наталії Бельченко та Володимира Ільїна та в картинах Сергія Слєпухіна.

Угрупування

Упорядник антології "Вісімдесятники”. Один із чільних-модерністів "ґенерації 80-х років”. Його присутність у "Псах святого Юра”