Роман П. Куліша "Чорна рада". Хроніка 1663 року" -  помітне досягнення української історичної прози ХІХ ст. У ньому використані як численні історичні джерела, так і народнопоетичний матеріал. 

У прагненні до точної хронолізації подій, відтворення соціально-історичного змісту епохи автор домігся значних успіхів (показ суперечностей між козацькою старшиною і рядовим козацтвом та селянством, прагнень народних мас до соціальної рівності). 

Джерела: козацькі літописи Самовидця і Грабянки

Жанр: перший історичний роман в українській літературі. Роман-хроніка

Проблематика:

Боротьба за владу (Сомко і Брюховецький);

Батьки і діти (образи Шрама і Шраменка, Кирила Тура та його рідних);

Кохання і подружнє щастя (образи Лесі, Петра, Кирила, Сомка);

Роль державного діяча (образи Сомка і Брюховецького);

Патріотизм і незалежність держави (образ старого Шрама);

Ставлення влади до народу (образи кобзаря, Шрама, Сомка, Пугача);

Боротьба добра і зла (образи Сомка і Брюховецького, Шрама, Череваня і Гвинтовки);

Людина і народна мораль. 

Сюжет

Дві сюжетні лініі:

Образи роману

План-характеристика

Історична постать Івана Брюховецького

1). Соціальне походження та вплив оточення на формування характеру Іванця ( в романі).

2. Суспільні моральні критерії, яких дотримувався Брюховецький, прийшовши до влади.

 а) погляди Іванця на долю України і на гетьманську булаву;

б) метод його впливу на народ;

 в) ставлення гетьмана до політики Росії і до України та насущних проблем єдності й незалежності своєї Батьківщини. 

Яким Сомко

Історична постать Якима Сомка (спільне та відмінне між історичною постаттю та літературним персонажем)

План-характеристика образу

а) виражав погляди козацької старшини (державний устрій);

б) ставлення до запорожців (ставлення до Кирила Тура);

в) козацька мораль і кохання;

г) образ ідеального героя-страждальця (після поразки).