Заметемо вогнем любови межі, 

Перейдемо убрід бурхливі води,  

Щоб взяти повно все, що нам належить, 

І злитись знову зі своїм народом.

         Олена Теліга        (1933) 

У нашій історії немало яскравих жінок.

 Але мало в кого така біографія.

 Найсильніший із віршів Теліги — це життя її самої 

Олена Теліга народилася 21 липня 1906 року у сім’ї професора Івана Шовгеніва.

 У 1918 р. родина переїхала до  Києва, де Олена почала вивчати  українську мову та пробувала складати вірші, навчаючись у приватній гімназії.

Особливістю Теліги-поета було те, що їй вдалося висловлювати щиру любов до України, не вживаючи при цьому слова «Україна».

«Можна творити поезію високого патріотизму, ні разу не вживати слів батьківщина або вітчизна, можна пройняти творчість палкою любов’ю до України, ні разу не вживши слова Україна...», – писав про Телігу Юрій Шерех. 

Пізніше Теліга навчалась в Українському педагогічному інституті ім. Михайла Драгоманова у Празі, де познайомилась з Ю. Дараганом, Є.Маланюком,Л.Мосендзом та іншими талановитими письменниками "празької школи”.

Важливими для ії подальшого світогляду був контакт з російськими монархістами на великому балу, де вона почула глузування з української мови. Теліга гостро відповіла росіянам, що ця ‘‘собача мова – моя мова! Мова мого батька, матері!’’.

Це стало початком ії боротьби за незалежність України.

1938р.в Роттердамі було вбито голову Проводу ОУН Євгена Коновальця.

Олена Теліга на заклик Олега Ольжича бере участь в утворенні Культурної Референтури ОУН.

В надії на національне визволення й відродження самостійної України, Олена з групою ОУН за два тижні після початку війни вирушає до Києва.

Теліга була впевнена, що гітлерівська Німеччина звільнить Україну, і українці нарешті житимуть у вільній і незалежній державі.

Та ілюзії щодо визвольної місії німецької армії, на жаль, швидко й трагічно розвіялися: есесівці «полювали» на українських громадсько-політичних діячів так само, як і на комуністів. 

Олену попереджали, що її можуть заарештувати та розстріляти, проте вона відмовлялася залишати Україну, яку любила всім серцем і душею...

21 лютого 1942 р. в Бабиному Яру Олену Телігу разом з іншими діячами ОУН, її чоловіком Михайлом розстріляли фашисти.

 У камері в’язниці знайдено напис: «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга». Зверху – тризуб – символ Української держави. 

Один із катів потім зізнався після розстрілу: «Я ще не бачив чоловіка, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка». 

Олена Теліга виринула із забуття лише через 50 років після загибелі, коли  у лютому 1992 р. в Бабиному Яру було встановлено пам’ятний хрест на її честь, а вулицю, що пролягає поруч, назвали її іменем. 

21 липня 2006 р. виповнилося 100 років із дня народження видатної української поетеси та громадсько-політичного діяча Олени Теліги, яка за 35 років свого життя залишила величний слід в історії України. 

1906, 21 липня — народилась Олена Шовгенова.

1918–1922 — жила в Києві, на Шулявці.

1923 — почала вчитись у педінституті ім. Драгоманова в Празі

1924 — знайомство з Михайлом Телігою

1926 — вийшла заміж за Михайла Телігу(дітей не мали)

1926–1941 — життя в еміграції в Польщі

1942, 9 лютого — арешт, ймовірно 21 лютого — розстріл у Бабиному Яру