Михайло Коцюбинський

При народженні:
Коцюбинський Михайло Михайлович
Датанародження:
17 вересня1864
Місценародження:
Вінниця
Датасмерті:
25 квітня 1913 (48 років)
Місцесмерті:
Чернігів
Національність:
українець
Мова творів:
українська
Рід діяльності:
прозаїк, драматург
Роки активності:
1890—1913
Напрямок:
проза
Жанр:
повість, оповідання

 Батьки
Гликерія Максимівна Абаз - мати. Мати відзначалась лагідною вдачею і сердечністю, любила літературу, мистецтво й природу. 
Михайло Матвійович - батько. Батько був чоловіком добрим, чесним, непримиренним до неправди і кривд, чинних начальством, тому й доводилось йому часто міняти місце роботи. 

 Навчання
Навчаючись у Барській початковій школі (1875-1876 рр.) та Шаргородському духовному училищі (1876-1880) М.Коцюбинський виділявся серед своїх однокласників умінням писати цікаві, оригінальні твори.
По закінченні духовного училища через нестатки не зміг далі вчитися.(Після смерті батька  в 1886 році на нього лягли родинні турботи).
Самоосвіта

 Праця
 З 16 років був у складі Одеської філоксерної комісії, яка боролася зі шкідником винограду — філоксерою. Працює в Бесарабії і Криму

Філоксе́ра (Daktulosphaira vitifoliae) — коренева попелиця із ряду рівнокрилих, що вражає листя і кореневу систему винограду.

 Родина Коцюбинського
Віра Устимівна Дейша – дружина, вірний друг та помічник. 

Юрій Михайлович Коцюбинський
Народився 25 листопада 1896
 Вінниця 
Помер 8 березня 1937
репресований
національність українець Діяльність: Революціонер, 
Дипломат 
Батько: Коцюбинський Михайло Михайлович

 Творчість 
Повість "Fata morgana” – яскраве літературно-художнє полотно про революцію 1905 року на Україні.

Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.
Сучасність
Правнук Ігор Коцюбинський
1948 рік: Михайлина Коцюбинська з батьками - Хомою Михайловичем і Катериною Яківною. Фото з домашнього архiву
 7 січня 2011 р. на 80 році життя померла Михайлина Хомівна Коцюбинська (племінниця відомого митця), одна із моральних авторитетів та інтелектуальних символів шістдесятництва. 
 
Живе в серцях твоє безсмертне слово
і до народу рідного любов,
немов зорі сіяння пурпурове,
хоч ти від нас давно уже пішов.
Та з нами будеш вічно жити, жити, як сяйво сонця, як вечірній спів,
ти так любив землі своєї квіти,
і так, як квіти, ти людей любив.

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Матеріали схожої тематики:


Українська література [53] Світова література [25]