"Відповідь”; поеми "Вчителька”, "Поет”, "ДПУ”, і найзначнішу з-поміж них - "Заводянка”. Все це дає підстави стверджувати, щовін щасливо вийшов з "непівського” психологічного розламу, мобілізувався і як лірик вжився у мирний будень України. Це відзначає неупереджена критика, вбачаючи в Сосюрі провідного майстра ліричного жанру.

Роман «Третя рота» - це яскравий зразок мемуарної прози. Володимир Сосюра не залишив нам щоденників, листів збереглося зовсім небагато, тому цінність роману для нас є дуже великого. Читаючи цей твір, ми можемо яскраво уявити і багатогранний внутрішній світ великого поета, і життя нашого народу в 1910-1950-ті роки, і цікаві подробиці літературного, культурного життя в ті часи.

Кохання оно вічне і всюдисуще, воно всемогутнє, бо є основою життя, воно - вогонь радощів і сподівань. Це пбчуття приходить до нас незалежно від нашої волі і бажання, окрилює закохану людину, бо є величним, благородним і пічним. Тема кохання в усіх народів - від прадавніх часів і до наших днів - завжди актуальна для мистецтва, бо людина не може не любити.

Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник можи народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються коли мова заходить про Максима Рильського та Володимирі Сосюру. Я вважаю, що образ поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, ви» кликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над сенсом життя.

Володимир Сосюра увійшов в українську поезію як співець ніжності й любові. "Такий я ніжний, такий тривожний”, - говорив він про себе. У віршах поета натрапляємо на справжню стихію почуттів, яку можна порівняти хіба що з раптовою літньою зливою. Кохання - то теж злива почуттів. Отож і виявив себе Сосюра в темі кохання чи не найповніше, заживши слави неперевершеного лірика.

Володимир Миколайович Сосюра - представник високого поетичного світу, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами донецькі ночі й цвіте різнобарв”ям Україна. Він - тонкий лірик і творець розгорнутих ліро-епічних полотен.

Поет, що поєднав у собі чутливість струн душі скрипки та гучну мужність барабана, протяжний заклик сурми, - Володимир Сосюра. Людина з великої літери, що в 1944 році писав не про СРСР чи Сталіна, а про Україну як духовну сутність, яка живе у всьому, що нас оточує: у зірках, у вербах, у дівочих очах, як про основну цінність і неповторність - «для нас вона в світі єдина, одна».

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.) в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній поет провів у с. Третя рота (нині м. Верхнє, що входить до складу Лисичанська). Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі, потім - в агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше - на содовому заводі.

Серед натхненних співаків краси нашій любій Україні невгасимим сяйвом палахкотить ім’я талановитого поета XX століття Володимира Сосюри. М’який лірик, він піднімався до висот подвижницька самопожертви заради блага рідного краю.

Щирість, задушевнісь, яскрава, емоційна наснажена образність, звернення до найяскравіших людських почуттів - основні риси поетичної спадщини В. Сосюри, кого справедливо називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття.

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу - це його мова. Вона є найдивовижнішим і найчарівнішим скарбом, який створила людина за всю свою історію. Кожен народ оберігає цей скарб, його чистоту й багатство, бо знас: вмерла мова в устах народу - вмер і народ. У складних умовах похмурої імперської дійсності розвивалася українська мова.

Світове мистецтво і найбільше, мабуть, поезія доводять нам, що нічого в світі немає кращого, чарівнішого, ніж кохання! Тому й не дивно, що видатні українські поети Володимир Сосюра і Максим Рильський звертаються до цієї теми. Адже кохання - це все: радощі і смутки, відчай і сподівання. Загалом, це - Кохання!

Мабуть, кожен з вас знає, що таке кохання? Це й щира радість при зустрічі, і сльози образи при розлученні. А головне, це єдність душ. коли кожен із закоханих відчуває себе лише часточкою, коли не може й хвилини прожити без коханого. Відчуваю, що зараз ви скажете, що таке кохання буває хіба що у кіно та у сентиментальних романах минулого століття.

Ми, українцi, ще й зараз самi не знаємо iсторiї своєї країни. Героїв українського народу називали ворогами i навiть зрадниками. Так робили тодi, коли неможливо було змусити замовчати борцiв за волю i свою державу. Ще бiльше славних iмен i подiй намагалися назавжди приховати, щоб люди їх цiлком забули.

Поетична спадщина Володимира Сосюри багата патрiотичними мотивами. Вiд свiтанку до кiнця свого творчого шляху поет жив пiснею про Вiтчизну. Жити думами про Батькiвщину, складати про неї пiснi - найвище покликання спiвця.