Хронологічно події Мирний прив’язує до першої половини 70-х років. В «Історії земств» говориться, що 1871 р. в Кременчуцькому повіті у виборах гласних пройшли головним чином козаки. «Це дало привід губернському земству й дворянському зібранню клопотатися з указаною метою [обмеження виборчих прав козаків], і 15 березня 1874 р. було видано відповідний закон».

Історія створення та публікації роману «Повія» (хронологічні рамки: 1876-1879 - первісна та перша редакції ще повісті; 1880-1882 - основна редакція роману; остаточні, чистові редакції: першої частини - 1881 р., другої - 1883 р., третьої - 1898 р., початок (3/в) першого розділу четвертої частини - 1901 р.; решта IV частини друкується з чернетки, за основною редакцією 1882 р.) увібрала в себе всі лиха й труднощі, що стояли на заваді творчості письменника, а головне - наочно ілюструє, як прихваткова робота з великими часовими перервами охолодила письменника до твору, що виношувався цілим життям і був його лебединою піснею.

Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами.

Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім - Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода.

Здорові були, мамо! Ось вирішив написати, хоча не знаю, чи варто це робити? Чи вважаєте мене ще за свого сина? Але може забули? Якщо так, що ж, я вас не засуджую… Здається, на це заслуговую я. Але хочу написати про своє тутешнє життя, про думки, які, мов чортяки, лізуть у голову, про тяжку роботу та кайдани. Якби ви знали, рідненька, як тут гірко! Прийду ввечері, стомлений, й починається. Дитинство.

Природа - одвічна літературна проблема, тільки в різні епохи оберталася по-різному: від захисту людини від стихій та звірів до захисту природного середовища, у тому числі й диких тварин, від наслідків господарської діяльності людини. У Мирного природа - це невід’ємна реалія людського існування, здебільшого окраса його, позитивна субстанція, хоч буває й грізною.

Виходячи з історичних обставин, світоглядних позицій революційного демократа, літературної школи із заголовним іменем Шевченка, сміх і гнів - гумор і сатира Мирного - майже виключно соціально спрямовані. Адреса: російське самодержавство, поміщики-кріпосники і пореформене панство, поліцейсько-охоронний апарат, судове чиновництво, священнослужителі, ліберальні базіки

Твір за романом Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вирізняється між усіх творів письменника оригінальністю розробки традиційної теми сільського села. Оповідач у романі - це складне поєднання оповідача, автора твору. На тлі могутнього соціального звучання гуманістичних закликів і революцій розгортається велика трагедія всієї української, колись вільної, нації.

Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей - працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник обрами жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи.

«Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник - Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови». Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків.

От і погляньмо на нього в роботі. Чіпка жне. «Тільки нагинається високе жито, колосиста пшениця під його рукою; а там глянь - уже ззаду й сніп лежить, товстий та чепурний…». Точка спостереження - десь попереду. Звідти видно єдиний рух - жито нагинається - і наслідок: сніп. Ні постаті ясенця, ні безлічі інших, обов’язкових для женця рухів: ліва рука забирає жменю стеблин, пригинає їх, права - серпом підрізує і кладе назад себе, доки набереться достатньо пучків; складені пучки зв’язуються перевеслом - аж тоді маємо сніп.

Деталі розквітлої дівочої краси саме пасували б до того, чого нема, чого так палко бажається. Анти-тезно згаданий наявний одяг (стара спідниця, сорочка з грубого полотна) виступає оречевленою суперечністю соціального звучання. Та на першому плані психотипологічпе заперечення, що розкриває головну пружину «винародовлення» героїні, її ненависті до всього простого, потягу до розкоші, панування, хоча б потертися коло того панства.

Твір За романом П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Лиш бачу пожежу душі, З юрбою дивитися лину: Горять в серці райські кущі, Диявол стає на заміну. І серце - як дикий вогонь, Вогонь, що не можна приспати, І доторк священних долонь Не заборонить палати. Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - глибоко психологічний твір, у якому зображено, як народжується, росте й розвивається необорима сила, яку чомусь назвали « пропащою силою».

У людину від народження закладено все - і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності - переможе зло. Коли душа занедбана - настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: «байстрюк». Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр.

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - перший соціально-психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка.