Головні герої повісті В. Нестайка Ява з Павлушею познайомились ще в четвертому класі і тепер є справжніми друзями. То вони випустили в клубі під лекції «Виховання дітей у сім’ї» пугутькала і лектор з переляку упав з трибунці і вилив собі на голову графин з водою. То повісили старі дідові підштаники на телевізійну антену, то проводили під свинарником метро. Хотіли зробити всій сюрприз! Адже у Києві є метро, нехай і у Васюківці теж буде. Ате сталася халепа - свиня Манюня провалилася якраз посередині тунеля… Що було! Дід Варани! насилу витяг її з пастки, а розбишакам наказав засипати підкоп та йти вчити і готуватися до екзаменів. А як не хотілося хлопцям це робити, коли «повітря пахно футболом, …коли пташки галасують, як баби на базарі…»

У головах «гангстерів» швидко народжувалися часом незвичайні ідеї. Наприклад, влаштувати бій биків, стати тореадорами, щоб їх по телевізору показали. Одна біда - де взяти бика? Довго думали-гадали! Бик був, але «то таке страшний мурмило, що його навіть сам зоотехнік Іван Свиридович боїться. Очі - наче трак» торні фари. Землю гребе ногами, як екскаватор». Нехай з цим бугаєм хтось інший б’ється! Ще був цап Жора, але він «…дуже балакучий. Весь час мекекече…» Залишилась корова Контрибуція, «але вона трохи психічна». А що вдієш! Взяли Ява Й Павлуша килимок і капелюшок - то був їхній тореадорський інвентар, виламали з ліщини дві шпаги й почали…

Довго хлопці стрибали біля Контрибуції, але корона мирно щипала трами треба ж було Яві вдарити її ногою по губі - враз тореадори опинилися в калабаві по саму шию. Стояли півгодини в брудній, каламутній та смердючій воді, паки Контрибуція не відійшла. Чи злякала ця пригода наших героїв? Думаю, шо ні! Бо їх чекає ще багато незвичайного й дуже веселого. Нехай щастить!