Читаючи книгу, ви облетите нашу країну і всю земну кулю, побуваєте на дплеких планетах, зробите подорож в минуле і майбутнє, навчитеся розуміти і любити людей, їх працю. Протягни руку - і книга заговорить про те, що тобі належить дізнатися.

«Слово про похід Ігорів» належить до пам’яток давньоукраїнської літератури XII ст. «Пісня про Роланда» зображує події VIII ст., але вперше була знайдена, як і «Слово про похід Ігорів», теж у XII ст. і належить до французького народного епосу.

Мабуть, не кожен з нас відчуває свою причетність до історії. Зазвичай сучасність з її повсякденними клопотами та турботами сприймається нами як єдина можлива реальність. Іншу нам важко уявити. Проте народна творчість зберігає багато пісень, легенд, дум про героїв, родоначальників, вождів і їхні подвиги та славні походи.

Найвидатнiшою пам’яткою лiтератури Київської Русi є «Слово о полку Iгоревiм». Сюжений змiст «Слова…» - змалювання походу князя Iгоря Святославовича проти половцiв 1185 року, що був одним з епiзодiв тривалої боротьби проти степових кочiвникiв.

Король Артур - персонаж, який об’єднує в один цикл середньовічні лицарські романи на т.зв. бретонський тему, інакше - романи про лицарів Круглого Столу або про лицарів К.А. У дійсності - або король бриттів, або ватажок загону вільних стрільців, що перебували на службі у бриттських королів.

Особливе місце серед козацьких літописів посідає анонімна «Історія Русів».Вона вагомо посилила національну свідомість у середовищі української інтелігенції цім, що дух її - вільнодумний аж до протицерковного.

Шкільний твір на тему «Любов до батьківщини». « Слово…» уже не одне століття хвилює розуми істориків, лінгвістів, поетів, просто аматорів стародавності. Воно як магнітом притягає до себе погляди багатьох і багатьох людей, навіть цілих поколінь.

Навіщо потрібна така наука як історія, чому її вивчають у школі ? Адже все, що відбувалося у віках, вже минуло. Всі ці битви, історичні процеси стали неактуальні. Навіщо нам знати про них? До чого вчити дати, які давно пішли в минуле?

По мірі зростання військової сили і впливовості козацтва ставали усе більш частими його зіткнення з польською владою. У 1591 році шляхтич Криштоф Косинський підняв козаків на повстання. Шляхтич, однак, мав на меті особисті цілі — за допомогою козаків він намагався звести рахунки з магнатом янушем острозьким.

Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він є хоробрим, відважним воїном. У битві з половцями зображений як билинний богатир - "буйтур”.

В основі сюжету «Слова о полку Ігоревим» - літературно оброблена, поетична хроніка невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році.

В історії загальнолюдської культури є пам’ятки, що відображають найкращі риси, властиві тому чи іншому народові. До таких шедеврів мистецтва належить і «Слово о полку Ігоревім». Коли я гортаю сторінки цього твору, на мене ніби дихає героїчна Давня Русь.

Суперечка за булаву – смерть Богдана Хмельницького в липні 1657 року поставила молоду українську державу в складне становище. перед смертю гетьман призначив своїм спадкоємцем молодшого сина юрія. опікуном же при неповнолітньому сині Хмельницького козацька старшина призначила генерального писаря Запорізького війська івана виговського, після смерті батька шістнадцятирічний юрій усього місяць володів гетьманською булавою, він не мав авторитету, і зрештою іван виговський був призначений виконуючим обов’язки гетьмана. але просте козацтво йому не особливо довіряло — у їхніх очах він був «ляхом», тому що прагнув до миру з недружньою їм польщею.

З дитинства мене захоплюють художні твори на історичну тему. З великим інтересом читав я повість Юліана Опільського "Іду на вас”, роман Семена Скляренка "Святослав”. Зі сторінок цих творів постає перед нами мужній вояка, кмітливий та рішучий полководець, жорсткий, але справедливий правитель.

Процес народження нової літератури проходив і в Наддніпрянській Україні загарбаній австрійцями в 1772 році. Тут раніше, ніж у Росії, було скасовано кріпосництво (1848 р.), та становище трудящих від цього істотно не поліпшилося. Не стерпним був і національний гніт.