Роль пісень у п'єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»

П’єса Івана Котляревського «Наталка Полтавка» наповнена українськими народними піснями. Автор мав на меті створити народний твір для народу. Його герої говорять народною, «живою» мовою, що на час написання п’єси було видатним явищем для літератури. А також вони співають пісні, і це надає додаткової оригінальності та українського колориту твору.

Пісні в «Наталці Полтавці» не є просто орнаментом для твору, як в тогочасних комедіях. Вони стають важливим засобом творення сюжету та фактично головним способом розкриття характерів героїв. Герої в піснях дають собі характеристику, розкривають свої душу і вдачу.

П’єса навіть починається з пісні «Віють вітри, віють буйні», де Наталка виливає свою тугу за зниклим коханим. Її матір Терпелиха співає пісню про те, як вона бажає добра дочці, і як це добро виражається в матеріальному благополуччі. Співає Петро, виливаючи в піснях свою козацьку вдачу та веселий характер. Дуже полюбилося українцям його пісенне освідчення Наталці в коханні: «Сонце низенько…» Співають Микита, виборний, їхні пісні здебільшого гумористичні, веселі. Навіть возний співає – його любовні пісні виглядають смішними через претензії на «високий» слог, «ученість»:

«Несносен мнi сингклiт весь бумажний,
Противен тож i чин мой преважний.
Утiху ти подай
Душi смятенной,
Моєй письменной,
О ти, мой рай!».

Головна героїня Наталка також співає протягом всього твору. Ії пісні органічно вписуються в хід сюжету. Вона сама неначе є дівчиною-піснею. Наталка представляє себе в пісні «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву», звертається до матері в пісні «Ой мати, мати! Серце не вважає, Кого раз полюбить, з тим i умирає». Вона тужить, погодившись на нещасливий брак із возним, виливає своє горе в пісні. І фіналом твору стає Ії радісний та переможний спів: «А я дівчина Наталка», що утверджує цінність коханню, вірність почуттям та жіночу гордість та гідність.

Частину пісень у творі автор взяв з українського фольклору, декілька написав спеціально для своїх героїв у фольклорному дусі. Це настільки успішно вдалося авторові, що деякі пісні, наприклад, «Сонце низенько, вечір близенько, вийди до мене, моє серденько…»,, «Віють вітри, віють буйні» досі вважаються мешканцями Україні народними.
У п'єсі 22 пісні. Це власне народні пісні та народні пісні в обробці Котляревського: «Ой під вишнею, під черешнею», «У сусіда хата біла», Також перероблені літературні твори, зокрема пісня «Всякому городу нрав і права» на вірші Григорія Сковороди та авторські пісні.


Матеріали схожої тематики:


Гоголь М.В. [31] Гончар О.Т. [19] Довженко О.П. [43]
Карпенко-Карий І.К. [22] Кобилянська О.Ю. [49] Костенко Л.В. [29]
Котляревський І.П. [23] Коцюбинський М.М. [35] Кочерга І.А. [11]
Куліш М.Г. [13] Куліш П.О. [22] Леся Українка [78]
Марко Вовчок [24] Нечуй-Левицький І.С. [34] Остап Вишня [12]
Панас Мирний [37] Сковорода Г.С. [21] Сосюра В.М. [15]
Стус В.С. [15] Франко І.Я. [32] Шевченко Т.Г. [119]
Інші українські автори [84]