Опозиція Фауст-Мефістофель: діалектичне вирішення проблеми добра і зла

Образ Фауста, подібно до образів Прометея, Дон Жуана, Дон Кіхота, Гамлета, належить до так званих «вічних» образів людства, тобто таких образів, які найбільш виразно і яскраво концентрують у собі сутність певних сторін людської природи, втілюють певний тип людської поведінки.


Життєва позиція Фауста:
Лиш той життя і волі гідний,
    Хто б'ється день у день за них.
    Коли б побачив, що стою
    З народом вільним в вільному краю.
    Тоді гукнув би до хвилини:
    Постій, хвилино, гарна ти!
     Ніяка вічність не поглине
     Мої діла, мої труди!
    Провидячи те щасне майбуття,
    Вкушаю я найвищу мить життя. 

Мефістофель – (з давньоєврейської) «мефіс» — руйнівник, «тофель» — обманщик
«… тої сили частина, що робить лише добро, бажаючи лише злого», - 

Діалектика образу Мефістофеля:
Постійно прагнучи зла людині, Мефістофель, який також є частиною Божого задуму, утверджує добро, хоча є його запереченням або спробами протистояти йому. 

Утіхи, щастя — все йому в ненасить, 
Жаги ніколи спрагнений не вгасить; 
Бідаха рветься зупинить 
Пусту, благу останню мить! 
Боровся він зо мною скільки сил, 
Та час — за нас: упав старий на діл. 
Годинник став... 

Маргарита  у творі Гете виконує важливу роль, оскільки є уособленням тих моральних і природних засад людського існування, які символізують божественне начало людської душі і які виявляються непідвладними ані згубній владі диявола.

Трагедія «Фауст» стала вершиною творчості Йоганна Вольфганга Гете, вона мала надзвичайний вплив на світове мистецтво. 
Її образи стали вічними у світовій літературі:
 Фауст — втілення непоборного прагнення пізнання і діяльності;
Мефістофель — скептичного заперечення та руйнування;
 Маргарита — відданого і нещасного кохання.

Образи гетевської трагедії, як і сенс її фіналу є неоднозначними та суперечливими і ставлять перед читачем більше запитань, аніж дають на них відповідей. Втім, очевидно, такою й була кінцева мета Гете. 
Завершуючи «Фауста», він писав у одному з листів, що трагедію задумано так, щоб у ній «усе разом являло відверту загадку, яка знову й знову непокоїтиме людей і даватиме їм поживу для роздумів».

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ

Матеріали схожої тематики:


Українська література [53] Світова література [25]