«Гімн» — один із найкращих творів революційно-патріотичної лірики в українській літературі
Мета: ознайомити учнів із поезією «Гімн», розкрити образ вічного революціонера як втілення могутності, нездоланності трудового народу, римо-ритмічні особливості поезії, популярність її в народі як пісні (музика М. Лисенка); розвивати навички аналізу поезії, виховувати любов до поезії, патріотичні почуття. Тип уроку: комбінований. Обладнання: епіграф до уроку, таблиця, аудіозапис поезії «Гімн». Віддаючи належне всім граням Франкового таланту, ми відзначаємо: як митець І. Франко в першу чергу — поет. Поезіями він розпочав свою творчість, ними він і закінчив її. Б. Степанишин ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку ІІІ. Актуалізація опорних знань 1. Знайдіть відповідність  2. Робота за таблицею   Збірки творів І. Франка ІV. Перевірка домашнього завдання Учні вибірково читають тестові завдання, самостійно складені вдома. Орієнтовні тестові завдання 1. І. Франко народився в селі: А Ясениця Сільна; Б Нагуєвичі; В Моринці. 2. Стає студентом: А Харківського університету; Б Київського університету; В Львівського університету. 3. 1876 р. вийшла перша збірка: А «Баляды і росказы»; Б «З вершин і низин»; В «Мій Ізмарагд». 4. У якому році створено збірку «Зів’яле листя»? А 1887 р.; Б 1897 р.; В 1896 р. 5. Останній вірш І. Франка: А «Не мовчи»; Б «Гімн»; В «Декадент». 6. Філософська поема: А «Панські жарти»; Б «Ботокуди»; В «Мойсей». 7. До історичної тематики належить твір: А «Лель і Полель»; Б «Великі роковини»; В «На дні». 8. Твір із життя інтелігенції: А «Ліси і пасовиська»; Б «Борис Граб»; В «Історія кожуха». 9. Під впливом «Слова о полку Ігоревім» написана історична драма: А «Три князі на один престол»; Б «Украдене щастя»; В «Рябина». 10. У якому році написана поема «Мойсей»? А 1900 р.; Б 1903 р.; В 1905 р. 11. 1874 р. були надруковані ранні вірші І. Франка в журналі: А «Друг»; Б «Дзвін»; В «Молот». 12. У якому році святкувався 40-літній ювілей творчої діяльності І. Франка? А 1911 р.; Б 1914 р.; В 1915 р. V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу 1. Слово вчителя У 1887 році у Львові вийшла збірка поезій І. Франка «З вершин і низин». До неї увійшло багато віршів, які раніше друкувалися в різних журналах. У 1893 р. вийшло друге, значно доповнене видання цієї збірки. У другому виданні збірка «З вершин і низин» має такі розділи: перший «De profundis» («З глибини»), що поділяється на цикли: «Веснянки», «Осінні думи», «Скорбні пісні», «Нічні думи», «Думи пролетарія» і «Excelsior!» («Вище!»); другий розділ — «Профілі і маски», який охоплює цикли: «Поезія», «Поет», «Україна», «Карта любові», «Знайомим і незнайомим», «Зів’яле листя», «Оси»; третій — «Сонети», що має два цикли: «Вольні сонети» і «Тюремні сонети»; четвертий — «Галицькі образи»; п’ятий — «Жидівські мелодії»; шостий — поема «Панські жарти»; сьомий — «Легенди». Збірку відкриває вірш «Гімн» («Вічний революціонер», 1880). Поет оспівує невмирущий революційний дух народів, віковічну боротьбу проти гніту й поневолення, боротьбу «за поступ, щастя й волю». 2. Слухання аудіозапису поезії І. Франка «Гімн» 3. Аналіз поезії «Гімн» У 1887 р. І. Франко видав збірку «З вершин і низин». Збірка містить 7 розділів, замість прологу її відкриває програмний вірш «Гімн». Автор створив високохудожній образ «вічного революціонера», що символізує вічний дух неспокою та прагнення свободи, рух уперед, до нового щасливого життя. Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю… Ідея незламності бажання й пошуків волі і правди, невпинного зростання визвольного руху в рядках вірша підсилена анафорою «ні». Франко глибоко був переконаний, що реакційні сили неспроможні спинити революційного народу, який прагне знищити будь-яку експлуатацію і перебудувати світ на основі соціальної справедливості: Ні попівські тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Тематичною новизною твору стає психологічний та патріотичний драматизм, пафосна напруженість, які вдало поєднуються з логікою, строгістю думок. Саме таке поєднання здається найбільш вдалим для проголошення нових задач, нових демократичних ідей. Велику роль надавав поет агітаторському слову — рушійній силі в зростанні самоусвідомлення українців як нації. І цей дужий рух передається у вірші низкою дієслів руху — рве, розповився, простується, спішить. Завершується твір пафосним розгорнутим риторичним запитанням, яке й містить відповідь, сповнену віри й оптимізму. Світлі часи, день свободи неодмінно прийде на Україну. І де в світі тая сила, Щоб в бігу її спинила, Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день? «Гімн» є кращим зразком політичної лірики, пройнятою мотивами мужності й визвольної боротьби. 4. Визначити розмір поезії «Гімн» Вічний революціонер — Дух, що тіло рве до бою…  Висновок: чотиристопний ямб. 5. Виразне читання поезії «Гімн» VІ. Підсумок Бесіда · Які особливості поетичного стилю поезії «Гімн»? · Чому Франко називає дух нації силою, що «тіло рве до бою»? · Для чого вжито протиставлення пітьми цьому духові нації? · Як ви розумієте слова І. Франка: «Я син народу, що вгору йде»? VІІ. Домашнє завдання Вивчити напам’ять вірш «Гімн», аналіз поезії.
| |
| Матеріали схожої тематики:
|
