Мета: допомогти учням усвідомити екзистенціальний зміст роману, його сюжет, тематику й проблематику; розвивати вміння учнів виділяти елементи твору, головне й деталі, висловлюватися, аргументувати свою точку зору; виховувати гуманізм, прагнення до активної життєвої позиції.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь. Пояснюючи свій задум роману «Чума», А. Камю писав: «В образі чуми я хочу створити атмосферу задухи, у якій ми всі перебували, атмосферу загрози й вигнання, у якій ми жили. Водночас я надаю йому ширшого значення в бутті загалом». Про знаменитий твір митця, що символізує одну з найтрагічніших сторінок ХХ ст. в історії людства, ми й поміркуємо на уроці.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Складання «анкети» А. Камю за опрацьованим удома матеріалом

Орієнтована відповідь

Ім’я, прізвище: Альбер Камю

Дата й місце народження: 7 листопада 1913 року, Алжир

Батько: сільськогосподарський працівник, помер від ран після Першої світової війни.

Мати: матограмотна іспанка за походженням, прибиральниця

Освіта: Початкова школа, ліцей, філософський факультет Алжирського університету

Професія: Письменник, актор, драматург, режисер, політичний репортер, книжковий оглядач, редактор газети, магістр філософії, учитель

Сімейний стан: 1934 року одружився із Сімоною Іє (через рік розлучився)

Захоплення: Бокс, література, театр, політика, філософія, громадська діяльність

Нагороди: Нобелівська премія в галузі літератури 1957 року

Твори: «Чума», «Сторонній», «Міф про Сізіфа», «Калігула», «Стан облоги», «Праведні» та ін.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Обмін враженнями про прочитане

2. Повідомлення учня про історію створення роману «Чума»

Стислий огляд

1941 рік — перші начерки; 1943 рік — перший варіант твору, 1947 рік — вийшов роман, збагачений життєвим досвідом автора, зокрема його участю у французькому русі Опору. Сам Камю характеризував «Чуму» як твір, у якому простежується «перехід від боротьби поодиноких бунтарів до визнання необхідності згуртованої боротьби». Еволюція творчості письменника йшла «в напрямі до солідарності й співучасті», від «етапу абсурду» до «етапу протесту».

3. Робота над епіграфом роману «Чума»

Поясніть слова Д. Дефо: «Якщо можна зобразити ув’язнення через інше ув’язнення, то й можна зобразити будь-який реальний предмет через щось зовсім нереальне».(Звернувшись до алегорії, митець, відповідно до задуму, створює новий міф «відповідно до своїх пристрастей і своїх тривог».)

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

· ŠŠ Визначте тему та проблематику твору А. Камю «Чума».

Очікувана відповідь

Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла (за словами автора, «явний зміст «Чуми» — це боротьба європейського Опору проти фашизму»).

Проблематика: зло, абсурд у житті людини і добро; активне протистояння злу; відповідальність за власний вибір; моральність та аморальність; життя і смерть.

· ŠŠ Охарактеризуйте жанр твору.

Очікувана відповідь

Сюжет твору — роман-хроніка, про це зазначає сам автор на початку твору. Насправді — роман-притча, роман-міф, тому що має загальнолюдський і «позачасовий» підтекст; він багатозначний і як міф стає «надкультурним» явищем, бо не належить до однієї якоїсь культури; як притча має на меті моральне повчання.

Підтекст сюжету про боротьбу із чумою — алегоричне зображення французького руху Опору, боротьби з «коричневою чумою».

Камю писав: «Я поширив значення цього образу [чуми] на буття загалом». Тому у творі переплітаються світи — реальний (епідемія), алегоричний (боротьба з фашизмом) і філософський (боротьба із всесвітнім злом).

· ŠŠ Дайте цитатну назву кожній частині роману.

Очікувана відповідь

І. «Місто вважати закритим».

ІІ. «Чума… стала спільною справою».

ІІІ. «Тепер уже не стало окремих, індивідуальних доль — була тільки наша колективна історія, точніше, чума, і породжені нею почуття поділяли всі».

ІV. «Хвороба відступила».

V. «Ця хроніка не може стати історією остаточної перемоги» (або: «…Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»).

7. Робота із словником літературних термінів

Абсурд — безглуздя, нісенітниця (одне з основних понять екзістенціалізму).

Стоїцизм — мужнє долання життєвих труднощів, страху, страждань.

У ч и т е л ь. Камю визначав абсурд як метафізичний стан людини у світі, отже, як фундаментальну проблему людського буття. Але головне в тому, як до цього ставитися. Ще 1938 року, рецензуючи в алжирській газеті роман Сартра «Нудота», Камю писав: «Виявити абсурдність життя — аж ніяк не завершення, а тільки початок… Нас цікавить не це відкриття як таке, а його наслідки й правила поведінки, що з нього випливають». У згаданому творі Сартра герой «підкреслює все те, що відштовхує в людині», а Камю закликає побачити в людині трагічну велич, породжену непоправним розладом зі світом.

А. Камю говорить, що «абсурд має сенс лише настільки, наскільки з ним не погоджуються». Письменник не задовольнявся констатацією абсурдності буття, а прагнув знайти позитивні вирішення, дати відповідь на кардинальні питання: як і для чого жити. Важливим кроком на цьому шляху став його роман «Чума», у якому відбувається перехід від «естетики абсурду» до «естетики бунту». Чума в Камю — це не тільки фашизм, а й зло взагалі, так би мовити, метафізичне зло. Чума — це й абсурд, який тут осмислюється і як форма існування зла, і як трагічна доля людини, бо зло нездоланне. Для Ріє і Тарру, устами яких говорить автор, чума — це щось невіддільне від людини; найнебезпечніша вона тим, що навіть той, хто не хворий, усе одно носить хворобу у своєму серці. Письменника непокоїла позиція людини в цій невблаганній реальності буття. Усвідомлення того, що отримати остаточну перемогу над злом неможливо, не паралізує розум і волю головних героїв роману, їхню готовність боротися з чумою. Автор шукає в людині ті сили, які піднімають її на бій проти зла, і знаходить їх у моральній природі людини.

Більшість людей зрозуміла, що не можна стояти осторонь загальнолюдських проблем, слід активно протистояти чумі (фашизму), боротися з нею, щоб вона не стала основою існування для людей, а нормальне життя не перетворилося на абсурд, хаос. А. Камю визнавав право кожної людини по-своєму сприймати оточення, ситуацію, яка склалася, але не визнавав байдужості й нігілізму. Кожний із героїв роману має свої погляди на події, але практично

всі герої ведуть спільну боротьбу проти чуми.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

· ŠŠ Прочитайте й прокоментуйте висловлювання Ж. П. Сартра про Камю. З якими його положеннями можна погодитися, а з якими — ні?

«Камю представляв у нашому столітті — й у суперечці з теперішньою історією — сьогоднішнього спадкоємця старовинної породи тих моралістів, чия творчість є, напевне, найсамобутнішою лінією розвитку у французькій літературі. Його впертий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму фіналі боротьбу проти нищівних і потворних виявів доби».

VI. Домашнє завдання

Знати зміст роману, уміти його аналізувати.

Виписати цитати до характеристики героїв.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

· Філософські ідеї роману А. Камю "Чума” навели мене на роздуми про…