Лебідь рветься аж до хмар, Рак сунеться назад, а Щука тягне в воду. Вислів походить із байки "Лебідь, Щука і Рак” (1816 р.), у якій ідеться про те, як головні персонажі взялися разом везти завантажений віз, але так і не змогли цього зробити через те, що кожен між ними рвався до своєї стихії й пересувався відповідно до своєї природи:

Щосили смикають, та ба, немає ходу!

Воно, здавалось би, і не такий тягар:

Та Лебідь рветься аж до хмар

Рак сунеться назад, а Щука тягне в воду.

(Переклад Максима Рильського)

Висловом підкреслюють непогодженість між людьми, які виконують спільну справу, відсутність у них найменшої скоординованості зусиль, що не дає їм якісно працювати.

Послужливий глупак страшніш за ворогів Вислів постав із байки "Пустельник і Ведмідь” (1808 р.). У творі розповідається про те, як між собою потоваришували Пустельник і Ведмідь. Одного разу Пустельник приліг поспати, а Ведмідь оберігав його сон і старанно відганяв мух від друга. Одна з мух виявилася особливо набридливою: сідала то на щоку пустельникові, то на ніс, а коли сіла на лоб, Ведмідь дуже розлютувався і, схопивши камінь, ударив муху з такою силою, що не лише вбив її саму, а й розкроїв череп своєму товаришеві.

Хоч послугу прийнять з нас кожен би хотів,

Проте не всяк уміє послужити:

Крий Боже, дурня вам зустріти!

Послужливий глупак страшніш за ворогів.

(Переклад Валентина Бичка)

Висловом характеризують дії та вчинки послужливих, але не надто розумних людей, які своєю допомогою не приносять користі, а завдають шкоди, заважають, погіршують ситуацію.

Сильніша кішка всіх звірів.Вислів своїм походженням пов’язаний із байкою "Миша і Пацюк” (1816 р.). За сюжетом твору, Миша радісно розповідає Пацюкові про те, що лев упіймав кішку, однак ця звістка його зовсім не втішає:

"Чого б то я радів! -

Пацюк на те їй відповів, -

Чого самій себе манити?

Коли б дійшло до пазурів,

То, певно, левові не жити:

Сильніша кішка всіх звірів!”

(Переклад Федора Скляра)

Вислів використовується у випадках, коли когось помилково, безпідставно, необ’єктивно вважають найавторитетнішим, найголовнішим, найсильнішим у чомусь, кращим за інших.

Слона не помітити.Своїм походженням вислів пов’язаний із байкою "Цікавий” (1814 р.). У байці розповідається про зустріч двох приятелів, під час якої один з них ділиться враженнями од відвідин природничого музею, де він бачив чимало цікавого:

Ну й правда, що чудес отам скарбниця!

Ох і вигадлива ж природа-чарівниця!

І птаство, й звірина з усіх тобі країн!

Які метелики, мурашки,

Бджілки, комарики, комашки, -

Одні немов смарагд, а інші - як рубін!

їй-богу, Кузька є химерна,

Дрібніша, не брешу, від макового зерна!

Але приятеля цікавить інше:

"А бачив ти слона? Ото так справді звір!

Подумав ти, мабуть, що цілу гору стрітив?” -

"Він там хіба?” - "Авжеж!” - "Ну, братику, повір,

Слона ж то я й не запримітив ".

(Переклад Максима Рильського)

Вислів уживається в різних варіантах щодо людей, які звертають пильну увагу на дрібниці, але найсуттєвішого, найважливішого не помічають.

Ти винне тим уже, що я, бач, хочу їсти. Вислів походить із байки "Вовк і Ягня” (1808 р.). Вовк, який перед тим намагався знайти виправдання для своєї розправи над Ягням, перераховуючи його уявні негативні вчинки, нарешті вичерпав запас своєї фантазії та відверто й цинічно пояснює свій вчинок:

"Ах, чим же винен я?” - "Мовчи, гоноровисте!

Чи час тут розбирать провини всі, щеня?

Ти винне тим уже, що я, бач, хочу їсти”.

Сказав - і в темний ліс Вовк поволік Ягня.

(Переклад Миколи Терещенка)

Вислів використовують для образного пояснення безпідставного, надуманого застосування щодо когось силових засобів чи якихось каральних санкцій.

Ти співала? Добре дбала: Потанцюй тепер піди! Вислів походить із байки "Бабка та Мурашка” (1808 р.), сюжет якої Іван Крилов запозичив у французького байкаря Ж. де Лафонтена. У творі розповідається про Бабку, яка провела все літо в розвагах та гулянках, через що не підготувалася до приходу зими. Коли надійшли холоди, голодна й змерзла комаха звертається по допомогу до працьовитої Мурашки, яка все літо дбала про те, щоб запастися їжею та облашту-вати своє житло. Мурашка дивується, що Бабка не зробила так само, і та їй пояснює причину своєї непідготовленості до приходу зими:

"Та часу не доставало.

В моріжках м ‘яких у нас

Співи, жарти повсякчас,

Що аж душу поривало!”

Мурашку обурюють Бабчині ледарство та любов до розваї”, і вона їй відповідає:

"Ти співала? Добре дбала:

Потанцюй тепер піди!”

(Переклад Федора Скляра)

Використовується вислів для присоромлення людей, які через власні недбальство, безжурність та неробство опинилися в скрутному становищі й просять про допомогу.

Тришків жупан.Фразеологізм постав із однойменної сатиричної байки (1815 р.). У головного персонажа байки Тришка на ліктях протерся жупан, і він підрізає рукава, аби залатати дірки. З нього всі сміються, тоді Тришко знаходить інший вихід:

Обрізав фалди він і поли,

Рукава доточив, - Тришко веселий мій,

Хоч носить він жупан такий,

Що, вірте, довші навіть і камзоли.

(Переклад Олекси Новицького)

У кінці твору автор проводить паралель між Триш-ком та деякими панами, які в подібний спосіб намагаються поліпшити своє фінансове становище. Вислів використовується для образного позначення людини, яка намагається поліпшити або виправити одні справи чи обставини за рахунок інших, що неминуче завдає шкоди, призводить до погіршення й одного, і другого.

У сильного безсилий винен завсігди.Цим висловом починається байка "Вовк і Ягня” (1808 р.). Самий твір Івана Крилова написано за популярним у світовій літературі мандрівним байкарським сюжетом, зверталися найвизначніші байкарі світу: Езоп, Федр, Ж. де Лафонтен та ін.: голодний Вовк надибав у лісі Ягня і з’їв його, а перед тим намагався виправдати свій учинок, вигадуючи супроти Ягняти різні звинувачення. їх Ягня намагається спростувати як безпідставні, неправдиві, тому Вовк добирає останній аргумент - він просто хоче їсти й тому використовує своє право сильнішого.

У сильного безсилий винен завсігди:

Цих прикладів в Історії ми досить знаєм.

Та ми Історій не складаєм,

А в байці можем це розповісти.

(Переклад Миколи Терещенка)

Вислів використовується як іронічне пояснення того, що сильніші фізично, вищі посадами й можливостями та под. безборонно кривдять слабших, використовуючи свої над ними переваги, зловживаючи правом і можливостями сильнішого.

Як сідати - сварки марні, Бо з вас музики незугарні. Вислів походить із байки "Квартет” (1811 р.). її персонажі - Мавпа, Осел, Козел та Ведмідь - вирішили утворити музичний квартет, проте не вміли грати на роздобутих інструментах й не розумілися на нотах. Припускаючи, що справа не йде в них через те, що вони неправильно сидять, звірі кілька разів пересаджуються по-іншому, однак все одно гра у них не виходить, і вони вдаються за порадою до Солов’я, попросивши допомогти розсістися, на що той їм відповідає:

"Щоб буть музикою, потрібне тут уміння

Та трохи тонших би ушей,

їм одмовляє Соловей,

Тож, як сідати - сварки марні,

Бо з вас музики незугарні”.

(Переклад Федора Скляра)

Висловом позначають ситуації, коли за виконання певної справи беруться люди некомпетентні, непідго-товлені до цього, випадкові, тому, врешті, у них нічого не виходить.